ЛІПИЧ Вікторія Миколаївна, кандидат філологічних наук, доцент, в.о. завідувача кафедри української мови Інституту філології.Народилася 25 серпня 1968 р. в селі Миколаївці Запорізької області. У 1990 р. закінчила філологічний факультет Запорізького державного університету за спеціальністю „Філолог. Викладач української мови та літератури”. З 1990 р. працювала вчителем української мови і літератури, з 1993 р. – асистентом, потім старшим викладачем кафедри української мови Бердянського державного педагогічного інституту (пізніше університету).

У 2000-2003 рр. навчалася в аспірантурі при Запорізькому державному університеті. У 2005 р. захистила кандидатську дисертацію „Динаміка складно-суфіксальної деривації іменників в українській мові ХІ-ХVІІІ ст.”, науковий керівник – доктор філологічних наук, професор П.І. Білоусенко. Автореферат дисертації

Напрям наукових досліджень – історичний словотвір. Неодноразово нагороджувалася грамотами БДПУ, грамотами управління освіти і науки Запорізької обласної державної адміністрації.

1. Складно-суфіксальні іменники з суфіксом -ець (-ьць) на позначення осіб в українській мові XI – XVIII ст. // Зб. наук. ст.: Ономастика і апелятиви. Вип. 16. – Дніпропетровськ: ДДУ, 2002. – С. 113-122.

2. Складно-суфіксальні іменники з абстрактним значенням в українській мові XI – XVIII ст. (структури з першим субстантивним компонентом). // Вісник Запорізького державного університету. Філологічні науки – 2002. – № 2. – Запоріжжя: ЗДУ, 2002. – С. 54-59.

3. Складно-суфіксальні іменники з суфіксом –тель на позначення осіб в українській мові XI – XVIIIст. // Актуальні проблеми слов’янської філології. Міжвуз. зб. наук. ст. Лінгвістика і літературознавство. Вип. VIII. – К.: Знання України, 2003. – С. 123-128.

4. Суфікс –ник у словотвірній структурі складно-суфіксальних іменників української мови XI–XVIII ст. // Международная конф. по функциональной лингвистике. “Функционирование русского и украинского языков в эпоху глобализации”. – Ялта: Таврический университет, 2003. – С.200-205.

5. Розвиток структурних типів складно-суфіксальних іменників з формантом –ица в українській мові XI – XVIII ст. // Загальні питання філології: Зб. наук. пр. – Т. II. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. – С.32-36.

6. Складно-суфіксальні іменники з абстрактним значенням в українській мові ХІ-ХVІІІ ст. (структури з першим ад’єктивним компонентом) // Вісник Харківського національного університету ім. В. Каразіна. – № 631. – Серія філологія. Випуск 41. – Х., 2004. – С. 38-42.

7. Динаміка складно-суфіксальної деривації іменників в українській мові ХІ-ХVIIІ ст.: Автореф. дис. ... канд. філол.. наук: 10.02.01 / Запорізький національний університет. – Запоріжжя, 2005. – 22 с.

 8.      Складно-нульсуфіксальні іменники на позначення осіб в історії української мови // Актуальні проблеми слов’янської філології: Міжвузів. зб. наук. ст. „Лінгвістика і літературознавство”. – К.-Ніжин, 2006. – Вип. ХІ. – С.116-123

9.         Складно-суфіксальні іменники з абстрактним значенням в українській мові ХІ – ХVІІІ ст.. (структури з першим ноуменальним компонентом) // Східнослов’янська філологія: Зб. наук. пр. Випуск 9. Мовознавство. – Горлівка: Вид-во ГДПІІМ, 2006. – С.170-176

10.    Суфікс – и~ в словотвірній структурі складно-суфіксальних іменників української мови ХІ–ХVІІІ ст. // Актуальні проблеми слов’янської філології: Міжвуз. зб. наук. ст. / Відп. ред. В.А. Зарва. – Ніжин: ТОВ «Видавництво «Аспект-Поліграф», 2007. – Вип. ХІІ: Лінгвістика і літературознавство. – С.26–34.