У теорії мовних контактів інтерференція класифікується за кількома параметрами, однак найбільш поширеною є диференціація відповідно до мовних рівнів, запропонована У.Вайнрайхом і деталізована у дослідженнях С.Семчинського, Ю.Жлуктенка, Т.Ілляшенко, К.Закір’янова, Ю.Дешерієва, З.Блягоза та інших, що використана і в нашій роботі.

Для аналізу було дібрано розмовні одиниці - інтерференційні утворення (далі ІнУ), основу яких складає лексична інтерференція.

До 1 типу відносимо факти власне лексичної (лексемної) інтерференції, тобто значення діалексів яких в обох мовах збігаються, наприклад: ІнУ дєвочка [d’evot∫’ka] (укр. - дівчинка [d’ivt∫’inka], рос. - девочка [d’evot∫’ka]) у запропонованих контекстах вжито зі спільним значенням дитина жіночої статі: У Наташки з кафе вже глянь яка здорова дєвочка виросла! Дєвочка, передай на два білета.

До 2 типу віднесено одиниці, значення діалексів яких в обох мовах збігаються частково. Поза використанням можуть залишатися значення як української мови, так і російської, а в окремих випадках – спільні для обох мов, наприклад: ІнУ бєдствіє [b’edstv’ije ] (укр. - лихо [lyxo], рос. - бєдствіє [b’edstv’ije ] у запропонованих нижче контекстах вжито зі спільним значенням Обставина, подія, що викликає страждання; горе, біда. Та він не дитина, а сплошне бєдствіє для баби. І ото як циганка їй погадала у войну, то начались такі бєдствія, шо хоть у могилу лягай. Однак зафіксовано й відмінності у додаткових значеннях діалексів: укр. – 1. ...// Важко, погано кому-небудь. // Уживається для вираження горя, нещастя і т. ін. 2. Що небудь погане, зле, недобре [СЛУМ 4, 496-497]; рос.– 1. … // О том, что служит существенной помехой в чём-либо; неприятность, неудобства. 2. О событиях, приводящих к тяжёлым последствиям (наводнениях, землетрясениях, войнах и т.п.). [ССРЛЯ 1, 391-392].

Однак досить часто явища лексичної інтерференції супроводжуються проявами її й на інших мовних рівнях, зокрема фонемному, яка реалізується в кількох формах. Інтерференційні утворення також було диференційовано за збігом чи розбіжністю значень. Підтипу 3.1. властивий збіг лексичного значення в обох мовах, а також прояв фонемної інтерференції: відбувається заміна російської проривної [g] на українську фарингальну [h]. Наявність таких діафонів може пояснюватися не лише нормами української літературної мови, а і впливом місцевої російської говірки, наприклад: ІнУ благодаря [blahodar’a] (укр. завдяки [zavd’aky], рос. - благодаря [blagodar’a]) у наведених контекстах має значення: – Уживається при вказівці на причину здійснення чого-небудь. Диференціація відбувається на фонемному рівні: Та він вивчився благодаря батьковому хазяйству, а тепер коники батькові строїть, начальник великий, ти подивись. Благодаря нашим спонсорам ми змогли зробить ремонт у багатьох класах.

До підтипу 3.2. відносимо факти лексико-семантичної інтерференції, супроводжуваної фонемною (заміна російського проривного [g] на український). У контекстах інтерференційні утворення вживаються зі значеннями, що переважно збігаються в обох мовах, тоді як зі значеннями, що не збігаються, інтерференційні утворення не використовуються, наприклад: ІнУ гнусний [hnusnyj] (укр. огидний [ohydnyj], рос. – гнусный [gnusnyj]) у наведених контекстах означає: Який викликає почуття огиди. Диференціація відбувається на фонемному рівні: Який у неї оцей ухажор гнусний- просто ужас! У його батька тоже така морда гнусна, його й жінка зразу покинула. Проте СУМ фіксує значення 2. Ганебний, підлий, яке нe подається у ССРЛЯ.

Наступним проявом фонемної інтерференції є зміна ступеня палаталізації приголосних, що виявляється у депалаталізації приголосних Інтерференційні утворення цього типу ми також диференціюємо за критерієм збігу значень. До підтипу 3.3. нами було віднесено одиниці, відповідники яких у обох мовах не різняться обсягом значень, а фонетичні зміни відбуваються переважно у структурі префіксів та суфіксів, які за частотністю вживання можна розподілити на регулярні та спонтанні, наприклад: ІнУ апрель [aprel’] (укр. квітень [kv’iten’], рос. – апрель [apr’el’]) у наведених контекстах означає четвертий місяць календарного року. В середині апреля нам треба одіслать документи в обласний воєнкомат про перспектіви осіннього набору, так шо прошу директорів школ не затягувать з інформацією. У нас апрель дуже багатий на іменинників, так шо прийдеться напрягтись усім.

До підтипу 3.4. віднесено інтерференційні утворення, відповідники до яких у обох мовах різняться обсягом значень, одночасно з цим наявні факти фонологічної інтерференціі (депалаталізація приголосних): ІнУ арендатор [arendator] (укр. орендар [orendar], рос. - арендатор [ar’endator]). Спостерігаємо збіг основного значення: Той, хто орендує що-небудь: Таких арендаторів треба гнать в шию, шоб щирицю на пайових землях не розводили, а гектари оддать нормальним людям. Усі арендатори земель нашого сєльсовєта должни продлить договора аренди. Проте СУМ фіксує застаріле значення, якого не подається у ССРЛЯ: 2. Іст. Шинкар, корчмар. [СЛУМ 5, 743].

Підтип 1.5. являє собою одночасне поєднання кількох різновидів фонологічної інтерференції в межах окремої лексеми. У таких інтерференційних утвореннях значення відповідників не співпадають. До підтипу 1.3.3.а віднесено процеси палаталізації та депалаталізації, що відбуваються на фоні лексико-семантичної інтерференції: ІнУ адський [ad’s’kyj] (укр. пекельний [pekel’nyj], рос. - адский [adsk’yj]). Спостерігаємо збіг основного значення: 1. Прикм. до пекло. // Який уявно спостерікається в пеклі. 2. Перен. Важкий, жахливий, нестерпний; такий, як у пеклі. // Надзвичайний за ступенем прояву; дуже великий. 3. Перен. Злий, підступний. : День сьогодні просто адський – люди як подуріли – усе підряд гребуть. Та гром вчора був просто адський . Проте словники фіксують значення діалексів обох мов, що різняться значенням: укр. – 3. ... Розм. Уживається як лайливе слово. [СЛУМ 6, 110-111], рос. – 4. Разг. Превосходящий меру человеческих сил, возможностей; чрезвычайный, чрезмерный. // Доставляющий мучения; мучительный. [ССРЛЯ 4, 97],

У наступному підтипі (3.6.) поєднуються у межах фонематичної інтерференції заміни |h| на |g| та депалаталізація: ІнУ брезгливий [brezhlyvyj] (укр. гидливий [hydlyvyj], рос. - брезгливый [br’ezgl’ivyj]). Спостерігаємо збіг основного значення: – Який відчуває огиду до кого-, чого-небудь. Диференціація відбувається на фонемному рівні: Та не здумай йому предложить непомите їсти, бо він брезгл ивийстрашне, то клопоту не обберешся, ославить на все село, воно ж хвореньке на гігієні. (СмК) Я брезгл ива на цей щьот дуже, а чоловікові моєму одинаково. Проте ССРЛЯ подає додаткові значення, не зафіксовані у СУМ: ... // Выражающий отвращение. // Исполненный отвращения. [ССРЛЯ 1, 752-753].

До підтипу 3.7. відносимо випадки палаталізації приголосних: ІнУ базарь [bazar’] (укр. ринок [runok], рос. - базар [bazar]). Спостерігаємо збіг основного значення: Місце роздрібного продажу продуктів харчування та інших товарів. Диференціація відбувається на фонемному рівні: Я тобі як дам щас у город на базарь їхать, вроді дома нічого купить не можна. Ми собираємся у неділю на Царьовку на базарь, їдьте з нами. Проте СУМ фіксує значення, не подане у ССРЛЯ: 2. Сфера товарного обміну, пропозиція і платоспроможний попит на товари у масштабі світового господарства, країни або окремих її районів. [СЛУМ 8, 536], тоді як ССРЛЯ подає відсутнє у СУМ: 3..Только ед. Перен. Разг. О шуме, крике. 4. Птичий базар. Место массовых гнездований птиц на морском берегу. [ССРЛЯ 1, 292-293]. Факти палаталізації зумовлені особливостями місцевих степових говірок.

Окремий тип (3.8.) складають інтерференційні утворення, у яких лексико-семантична інтерференція супроводжується словотворчою, а саме використанням українських словотворчих суфіксів: ІнУ забастувать [zabastuvat’] (укр. застрайкувати [zastrajkuvaty], рос. - забастовать [zabastovat’]. Спостерігаємо збіг основного значення: укр. – Оголосити, влаштувати страйк. [СЛУМ 3, 333]; рос. – 1. Устроить, объявить забастовку. [ССРЛЯ 4, 217], диференціація відбувається на фонемному рівні: Ви хоть не вздумайте забастувать , а то одчислять к чортиному Федору і знов на мамкину шию сядеш. (СмК) Їм стоїть ще раз забастувать , і з роботи вилетять як миленькі. (ББ). Проте ССРЛЯ подає значення, не зафіксоване у СУМ: 2. Прекратить игру, остановиться в карточной игре. // Перен. Разг. Прекратить какое-либо действие. [ССРЛЯ 4, 217].

Зрідка лексемна інтерференція супроводжується словотворчою та фонологічною, зокрема депалаталізацією: ІнУ обезоружить [obezoruʒyt’] (укр. обеззброїти [obez:brojity], рос. - обезоружить [ob’ezoruʒyt’]) у наведених контекстах має спільне для української та російської мов значення: 1. Відбирати зброю у кого-небудь. 2. Перен. Діями, поведінкою і словами і т.ін., робити неспроможним чому-небудь протидіяти, що-небудь заперечувати. // Заспокоюючи, привертаючи до себе, вгамовувати чиє-небудь роздратування або упередженість. Диференціація відбувається на фонемному рівні: Обезоружувать таких клієнтів треба улибкою і тєрпєнієм. Та такого придурка хто зна як і обезоружувать можна. В перву очередь преступника ти должен бистро обезоружувать.

Отже, як засвідчують проаналізовані інтерференційні утворення, найчастіше лексична інтерференція супроводжується фонологічною та фонетичною, що у переважній більшості випадків є депалаталізацією звуків, заміна |h| на |g|, а також поодинокими випадками палаталізації, причинами яких можуть виступати: аналогія до українських афіксів (переважно словотворчих префіксів і формотворчих суфіксів) та словоформ (як спільнокореневих, так і омонімічних), вплив фонетичних особливостей місцевих діалектних говірок та просторіччя, однак окремі факти інтерференції є невмотивованими. Таким чином, аналіз фактичного матеріалу дозволяє стверджувати, що найпоширенішою формою інтерференції є лексико-семантична у поєднанні з фонологічною, яку, на нашу думку, варто визначати як суперінтерференцію.