Аналізуються основні типи інтерференційних утворень, що функціонують у мовленні білінгвального населення Північного Приазов’я, зокрема особливості їх адаптації до норм української мови.

На сучасному етапі розвитку теорії мовних контактів особливої актуальності набуло питання наслідків взаємодії мов, оскільки найчастіше кінцевим її результатом досить часто стає асиміляція чи поглинання однієї мови іншою. Одним з етапів такого процесу є інтерференція, під якою у лінгвістичній літературі розуміються як зміни, що відбуваються у мовленні білінгвів у результаті засвоєння різних мовних систем, так і процес цих змін. Термінологічний збіг нерідко призводить до змішування її сутності, і тому ми визначатимемо інтерференцію як відхилення чи порушення мовних норм в усному та писемному мовленні під впливом іншої мови, а її кінцевий результат – як інтерференційне утворення. Засилля інтерференційних утворень є проблемою багатьох мов, однак найчастіше означена проблема виникала у разі штучного обмеження сфери її інтересів. Така ситуація є типовою для багатьох мов колишнього СРСР, де мовна політика спрямовувалася на визнання домінуючої ролі лише російської мови. З огляду на це проблема дослідження наслідків впливу однієї мови на іншу (в нашому випадку – російської на українську) є актуальною. Процес такої взаємодії є цікавим також з огляду на близьку спорідненість мов, що є додатковим чинником посилення інтерферентного впливу.

Інтерференція як лінгвістична проблема знаходилась у центрі уваги багатьох мовознавців, оскільки практично усі мови світу вступають у мовні контакти , залучаючи до свого вокабуляру іншомовні одиниць, проте у центрі уваги дослідників знаходяться переважно контакти мов неспоріднених [].

У теорії мовних контактів інтерференція класифікується за кількома параметрами однак найбільш поширеною є диференціація відповідно до мовних рівнів, запропонована У.Вайнрайхом і деталізована у працях С.Семчинського, Ю.Жлуктенка, Т.Ілляшенко, К.Закір’янова, Ю.Дешерієва, І.Протченка, З.Блягоза, Г.Зимовець, Л.Лазаренко, використана і в нашій роботі. Проблемі взаємодії близькоспоріднених мові присвячено чимало досліджень, зокрема, Н.Борисенко, Г. Їжакевич, В.Кононенка, Л.Коробчинської, Т.Кузнецової, О.Ніколаєвої, О.Муромцевої, О.Черемської, О.Шинкаренко, Север’янової, Овсяннікова тінших , однак дослідники, акцентуючи на значному ступені поширення явища інтерференції, практично не звертали увагу на адаптацію інтерференційних утворень до української мови. Проведене нами вивчення зібраного матеріалу засвідчило, що російські лексеми, засвоєні в українському мовленні місцевим населенням, пристосувалися до норм української орфоепії (на звуковому рівні продукування інтерференційного утворення відбувається за правилами української вимови, тобто звуки російської та української мов ототожнюються) та окремими сегментами – і до морфемних норм.

Збір фактичного матеріалу здійснювався традиційними для для соціолінгвістичних досліджень шляхами: прихована і відкрита фіксація усних текстів, інтерв’ювання, бесіда. Для аналізу нами було дібрано мовні одиниці, основу яких складає лексична інтерференція, подальша диференціація здійснювалася відповідно до рівня та вияву адаптації.

До 1 типу відносимо факти власне лексичної інтерференції, тобто коли інтерференційне утворення є достатньо точною по фонемною копією російської лексеми, а значення діалексів в обох мовах збігаються, наприклад: інтерференційне утворення бєлокровие [b’elokróv’ ije] в українській мові має значення білокрів’я [b’lokr’iv’ja ], в російській - белокровие [b’elokróv’ ije] - захворювання кровотворної системи, що виявляється у значному збільшенні кількості білих кров”яних тілець к крові; лейкемія. Їй у Києві таки діагностірували бєлокровіє і сказали, шо буде жить не більше года (ББ).Бєлокровієможна вилічить на ранній стадії, а в такій запущеній формі навряд чи шо поможе (Кб). Інтерференційне утворення дєвочка [d’evot∫’ka] в українській мові має значення дівчинка [d’ivt∫’inka] , в російській - девочка [d’evot∫’ka ]. У запропонованих контекстах воно вжито зі спільним значенням: Дитина жіночої статі. У Наташки з кафе вже глянь яка здорова дєвочка виросла! (ВТЧ). Вона в нас дуже послушна дєвочка, не лайте її (Пр). Дєвочка не должна приходить додому така грізна (ВК). Дєвочка, передай на два білєта до Черніговки (ЧН).

До підтипу 3.1.б. відносимо факти лексико-семантичної інтерференції, супроводжуваної фонемною (заміна російського проривного [g] на український [h]) адаптацією. У контекстах інтерференційні утворення вживаються зі значеннями, що переважно збігаються в обох мовах, тоді як зі значеннями, що не збігаються, інтерференційні утворення не використовуються, наприклад: інтерференційне утворення гнусний [hnusnyj] в українській мові має значення огидний [ohydnyj], в російській – гнусный [gnusnyj]. У наведених контекстах воно означає: Який викликає почуття огиди. Диференціація відбувається на фонемному рівні: Який у неї оцей ухажор гнусний- просто ужас! У його батька тоже така морда гнусна, його й жінка зразу покинула. Проте СУМ фіксує значення 2. Ганебний, підлий, яке нe подається у ССРЛЯ.

Наступним проявом фонемної адаптації (тип 3.2.) є зміна ступеня палаталізації приголосних, що виявляється у депалаталізації приголосних (підтип 3.2.а.). Інтерференційні утворення цього типу ми також диференціюємо за критерієм збігу/розбіжності значень. До підтипу 3.2.а.1. нами було віднесено одиниці, діалекси яких у обох мовах не різняться обсягом значень, наприклад: інтерференційне утворення апрель [aprel’] в українській мові має значення квітень [kv’iten’], в російській – апрель [apr’el’]. У наведених контекстах воно означає: Четвертий місяць календарного року. Адаптаціявідбувається на фонемному рівні: В середині апреля нам треба одіслать документи в обласний воєнкомат про перспектіви осіннього набору, так шо прошу директорів школ не затягувать з інформацією. У нас апрель дуже багатий на іменинників, так шо прийдеться напрягтись усім.

Інтерференційне утворення безвоздушний [bezvozdu∫nyj] в українській мові має значення  безповітряний [bezpov’itr’anyj], в російській - безвоздушный [b’ezvozdu∫nyj]. У наведених контекстах воно означає: – Не заповнений повітрям. ідбувається на фонемному рівні: Апарат запускали у безвоздушний резервуар, ну з того нічого не вийшло, бо допустили брак при зборкі. Безвоздушний прибор нужен для роботи в космосі. У складі префікса bez- депалаталізація є регулярною.

Інтерференційне утворення невредимий [nevredymyj] в українській та російській мовах має значення неушкоджений [neu∫kodʒenyj] .. У наведених контекстах воно має спільне значення: Якого не поруйнували, який не має ушкодження, несправностей; непошкоджений. // Який залишився цілим, здоровим, не пораненим (про людину і органи її тіла). Адаптація відбувається на фонемному рівні: Він з Афгана вернувся невред имий, а тут двічі в аварію попадав.(СмК) І вернувся хлопець живий- невред имий додому. У такій аварії обично ніхто не виживає, а він остався почти невред имий. У словах з префіксом ne- депалаталізація регулярна.

Отже, в межах окремої лексеми до фактів лексичної інтерференцій часто додаються факти фонологічної адаптації у формі депалаталізації, найчастіше у структурі префіксів та суфіксів, які за частотністю вживання можна розподілити на регулярні та спонтанні.

До підтипу 3.2.а.2. віднесено інтерференційні утворення, відповідники до яких у обох мовах різняться обсягом значень, одночасно з цим наявні факти фонологічної адаптаціі (депалаталізація приголосних): так, інтерференційне утворення арендатор [arendator] має значення орендар [orendar]. Спостерігаємо збіг основного значення: Той, хто орендує що-небудь. – Таких арендаторів треба гнать в шию, шоб щирицю на пайових землях не розводили, а гектари оддать нормальним людям. Усі арендатори земель нашого сєльсовєта должни продлить договора аренди. Проте СУМ фіксує застаріле значення, якого не подається у ССРЛЯ: 2. Іст. Шинкар, корчмар. [СЛУМ 5, 743]. Адаптація відбувається на фонемному рівні, епалаталізація відбувається за аналогією до українського слова оренда.

Інтерференційне утворення задержка [zaderʒka] має значення затримка [zatrymka]. Спостерігаємо збіг основного значення: укр. – 2. Припинення наякий-небудь час дії, руху і т. ін. [СЛУМ 3, 359], адаптація відбувається на фонемному рівні: У нас задержка тіки через поставщіків, ми все робили по графіку. Задержка поїзда може буть тіки з вини погоди. Така задержка нашому строїтєльству ні до чого. Проте СУМ подає значення, відсутнє у ССРЛЯ: 1. Дія за значенням затримати [СЛУМ 3, 359]. Причиною депалаталізації є наявність розмовної словоформи держати.

Підтип 1.3.3 являє собою одночасне поєднання кількох різновидів фонологічної адаптації в межах окремої лексеми. У таких інтерференційних утвореннях значення діалексів не збігаються.. До підтипу 1.3.3.а. віднесено одиниці, супроводжувані процесами палаталізації та депалаталізації. Інтерференційне утворення адський [ad’s’kyj] має значення пекельний [pekel’nyj]. Спостерігаємо збіг основного значення: 1. Прикм. до пекло. // Який уявно спостерікається в пеклі. 2. Перен. Важкий, жахливий, нестерпний; такий, як у пеклі. // Надзвичайний за ступенем прояву; дуже великий. 3. Перен. Злий, підступний. Диференціація відбувається на фонемному рівні: День сьогодні просто адський – люди як подуріли – усе підряд гребуть. Та гром вчора був просто адський . Та адський у тебе той самогон, Карповна. Проте словники фіксують значення діалексів обох мов, що різняться значенням: укр. – 3. ... Розм. Уживається як лайливе слово. [СЛУМ 6, 110-111], рос. – 4. Разг. Превосходящий меру человеческих сил, возможностей; чрезвычайный, чрезмерный. // Доставляющий мучения; мучительный. [ССРЛЯ 4, 97]. Перший факт інтерференції – палаталізація – зумовлений функціонуванням поширеного українського прикметникового суфікса -s’k-, другий – депалаталізація кінцевого приголосного основи – пояснюється чисельною перевагою прикметників твердої групи в українській мові.

Наступний підтип (3.3.б) являє собою поєднання у межах фонематичної адаптації заміни |h| на |g| та депалаталізації: Інтерференційне утворення брезгл ивий [brezhlyvyj] має значення гидливий [hydlyvyj]. Спостерігаємо збіг основного значення: – Який відчуває огиду до кого-, чого-небудь. Диференціація відбувається на фонемному рівні: Та не здумай йому предложить непомите їсти, бо він брезгл ивийстрашне, то клопоту не обберешся, ославить на все село, воно ж хвореньке на гігієні. (СмК) Я брезгл ивана цей щьот дуже, а чоловікові моєму одинаково. У свахи старший син з рождєнія брезгл ивий, а шас таку просто страшний суд. Проте ССРЛЯ подає додаткові значення, не зафіксовані у СУМ: ... // Выражающий отвращение. // Исполненный отвращения. [ССРЛЯ1, 752-753]. У цьому інтерференційному утворенні депалаталізація у першому випадку невмотивована, другий факт є регулярним, третій – обумовлюється функціонуванням в українській мові суфікса -yv-.

Інтерференційне утворення заграничний [zahranyt∫nyj] має значення закордонний [zakordon:yj]. Спостерігаємо збіг основного значення: укр. – Стос. до закордону. // Який міститься, живе, здійснюється, видається або виготовляється за кордоном [СУМ 3, 160]; рос. – Относящийся к чужой стране, иностранный. // Находящийся за границей. [ССРЛЯ 4, 374], диференціація відбувається на фонемному рівні: У Прибалтику вже давно треба загран ичний паспорт і приглашеніє, а в Росію з літа требе буде загран ичний паспорт – це мені на вокзалі сказали. Треба срояно оформлять за граничний паспорт і їхать на заробітки (СмК). Любий за граничний продукт должен мать нашу етікєтку, іначе це підробка. Та це опять крутять якесь барахло загран ичний, а не бойовик. Проте СУМ подає значення, не зафіксоване у ССРЛЯ: ... // Прибулий або привезений з країн, що знаходяться за кордоном. [СУМ 3, 160]. Заміна російського проривного [g] на український фарингальний [h] є явишем регулярним, депалаталізація, можливо, зумовлена функціонуванням розмовного слова границя.

До підтипу 3.3.в відносимо випадки палаталізації приголосних: Інтерференційне утворення базарь [bazar’] має значення ринок [runok]. Спостерігаємо збіг основного значення: Місце роздрібного продажу продуктів харчування та інших товарів [СУМ 8, 536]. Диференціація відбувається на фонемному рівні: Я тобі як дам щас у город на базарь їхать, вроді дома нічого купить не можна. Ми собираємся у неділю на Царьовку на базарь, їдьте з нами. На базарі картошку перекупщики забирають за безцінь, так Ви продавайте ото самі. Проте СУМ фіксує значення, не подане у ССРЛЯ: 2. Сфера товарного обміну, пропозиція і платоспроможний попит на товари у масштабі світового господарства, країни або окремих її районів. [СУМ 8, 536], тоді як ССРЛЯ подає відсутнє у СУМ: 3..Только ед. Перен. Разг. О шуме, крике. 4. Птичий базар. Место массовых гнездований птиц на морском берегу. [ССРЛЯ 1, 292-293]. Факт палаталізації обумовлений особливостями місцевих степових говірок.

Окремий тип (1.4) складають інтерференційні утворення, у яких лексична інтерференція супроводжується адаптацією словотворчих засобів, а саме використанням українських суфіксів:

Інтерференційне утворення забастувать [zabastuvat’] має значення застрайкувати [zastrajkuvaty]. Спостерігаємо збіг основного значення: укр. – Оголосити, влаштувати страйк. [СЛУМ 3, 333]; рос. – 1. Устроить, объявить забастовку. [ССРЛЯ 4, 217], диференціація відбувається на фонемному рівні: Ви хоть не вздумайте забастувать , а то одчислять к чортиному Федору і знов на мамкину шию сядеш. (СмК) Їм стоїть ще раз забастувать , і з роботи вилетять як миленькі. (ББ). Проте ССРЛЯ подає значення, не зафіксоване у СУМ: 2. Прекратить игру, остановиться в карточной игре. // Перен. Разг. Прекратить какое-либо действие. [ССРЛЯ 4, 217].

У окремих інтерференційних утвореннях (1.5) словотворча адаптація може супроводжуватися фонологічною, зокрема депалаталізацією, на тлі лексичної інтерференції: Інтерференційне утворення обезоружить [obezoruʒyt’] в українській мові має значення обеззброїти [obez:brojity], в російській - обезоружить [ob’ezoruʒyt’]. У наведених контекстах воно має спільне для української та російської мов значення: 1. Відбирати зброю у кого-небудь. 2. Перен. Діями, поведінкою і словами і т.ін., робити неспроможним чому-небудь протидіяти, що-небудь заперечувати. // Заспокоюючи, привертаючи до себе, вгамовувати чиє-небудь роздратування або упередженість. Диференціація відбувається на фонемному рівні: Обезоружувать таких клієнтів треба улибкою і тєрпєнієм. Та такого придурка хто зна як і обезоружувать можна. В перву очередь преступника ти должен бистро обезоружувать. Депалаталізація у словах з префіксом bez- є регулярною.

Отже, як свідчать проаналізовані інтерференційні утворення, найчастіше лексична інтерференція супроводжується фонетичною адаптацією, що у переважній більшості випадків є депалаталізацією звуків з таких причин: аналогія до українських афіксів (переважно словотворчих префіксів і формотворчих суфіксів) та словоформ (як спільнокореневих, так і омонімічних), вплив фонетичних особливостей місцевих діалектних говірок та просторіччя, однак окремі факти адаптації є невмотивованими. Для дієслівних форм властива також словотворча адаптація виключно на суфіксальному рівні. Таким чином, ми можемо стверджувати, що адаптація російських лексем до української мови набула масового характеру з огляду на власне мовні та позамовні чинники, вивчення яких ми і вважаємо однією з подальших перспектив нашого дослідження.

Бібліографічні посилання та примітки

1.           Борисенко Н.А. Лексико-семантическая интерференция в русской речи на Украине (лингвистический и социолингвистический аспекты): Автореф. дис. ... канд. філол. наук. – Київ, 1990.

2.           Вайнрайх У. Языковые контакты. Состояние и проблемы исследования: Пер. с англ. – К.: Вища школа, 1979. – 236 с.

3.           Жлуктенко Ю.А. Лингвистические аспекты двуязычия. – Київ: Вища школа, 1974. – 176 с.

4.           Овсянников М.С. Влияние русского языка на вокализм украинских говоров в условиях южнорусского наречия: Автореф. дис. ... канд. филол. наук. – Воронеж, 1977.

5.           Северьянова А.А. Некоторые особенности интерференции при украинско-российском билингвизме на диалектном уровне: Автореф. дис. ... канд. филол. наук: / – Ростов-на-Дону, 1977.

6.           Шинкаренко О.В. Явище лексичної інтерференції в українському мовленні молоді Кіровоградщини: Автореф. дис. ... канд. филол. наук. – Київ, 1995.

7.           Семчинський С.В. Семантична інтерференція мов.- К.: Вища школа.- 1974.- 256 с.

8.           Блягоз З.У. Контактирование русского и родного языка в условиях двуязычия: Учебное пособие. – Ростов-на-Дону, 1976.

9.           Дешериев Ю.Д., Протченко И.Ф. Основные аспекты исследования двуязычия и многоязычия // Проблемы двуязычия и многоязычия. – М., 1972.

10.      Закирьянов К.З. Двуязычие и интерференция: Учебное пособие. – Уфа, 1984. –- 81 с.

Зимовець Г.В. Міжмовна інтерференція в умовах контактного білінгвізму (на матеріалі мови української діаспори): Дис. ... канд. філол. наук: 10.02.15. – Київ, 1997. – 243 с.

13.      Ильяшенко Т.П. Языковые контакты. На материале славяно-молдавских отношений: Краткий очерк. – Москва: Наука, 1970. – 205 с.

14.      Кононенко В.І. Проблеми дослідження українсько-російських і російсько-українських міжмовних зв’язків // Мовознавство. – 1983. – №2.– С. 30-39.

15.      Коробчинська Л.А. Деякі питання вивчення явищ взаємодії української і російської мов // Методологічні питання мовознавства. – К.: Наукова думка, 1966. – С. 195-205.

16.      Кузнєцова Т.В. Мова білінгвальної сім’ї у функціональному аспекті: Автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.02.01 / НАН, Інститут мовознавства ім. І.О.Потебні– Київ, 2000.

17.      Лазаренко Л.О. Лексична інтерференція в усному румунському мовленні в Україні (лінгвістичний та соціолінгвістичний аспекти): Дис. … канд. філол. наук: 10.02.05; 10.02.15 / НАН Інститут мовознваства ім. Потебні. – Київ, 1997. – 22 с.

18.      Муромцева О.Г. Деякі питання семантичного розвитку української літературної мови внаслідок взаємодії з російською // Потебнянські читання. – К.: Наукова думка, 1981. – С. 58-59.

Черемська О.С. Лексична інтерференція в сучасній українській літературній мові як наслідок укрраїнсько-російського білінгвізму (на матеріалі преси Харківщини 50-80-х років ХХ ст.) - Дисертація ...канд. філол. наук. – Харків, 2002.