Однією з активно досліджуваних проблем у теорії мовних контактів є на сьогодні вивчення результатів взаємодії близькоспоріднених мов, оскільки на теренах України набуло широкого розповсюдження інтерфероване мовлення, що являє собою активне використання російських компонентів в українському мовленні.

Переважна більшість дослідників такий різновид мовлення вважає суржиком і визначає його як негативний результат взаємодії російської та української мов, що засвідчує низький культурно-освітній рівень населення [2]. Однак, на нашу думку, суржик становить більш широке явище, складовими якого разом з інтерференцією є просторічні елементи, діалектизми, жаргонізми тощо.

Російсько-українська міжмовна взаємодія та її результати вже перебували в центрі уваги багатьох лінгвістів. Так, лексичну інтерференцію досліджено у мовленні молоді Кіровоградщини О.В. Шинкаренко [4], О.С.Черемською [3] проаналізовано її реалізацію у мові на матеріалі періодичних видань Харківщини. Названі дисертаційні дослідження засвідчили широке розповсюдження інтерференції як у мовленні, так і в мові, що є надзвичайно небезпечними фактами мовної дійсності.

Ми ж пропонуємо дослідити інтерференцію на матеріалі мовлення різних за віком, соціальним статусом, рівнем освіти та місцем проживання мешканців Запорізького Надазов’я.

Крім того, в умовах контактування близькоспоріднених мов інтерференція набуває досить специфічного характеру, оскільки її результати, по-перше, іноді досить складно відрізнити від діалектного мовлення, а, по-друге, інтерференційні утворення часто являють собою гібридні утворення, у яких інтерференція виявляється у межах окремого слова відразу на кількох мовних рівнях. Найчастіше таке явище зустрічається на основі фактів лексичної інтерференції. У статті ми зробимо спробу описати основні вияви лексичної інтерференції та поєднаня її з інтерференцією на інших мовних рівнях.

Найбільш яскраво інтерференція виявляється на лексичному рівні, оскільки результати цього процесу (саме за обсягом результатів взаємодії мов) тут реалізуються у значному обсязі.

Усі зафіксовані нами в усному мовленні факти лексичної інтерференції можливо оцінити за схожістю/розбіжністю лексем в обох мовах, оскільки вплив названого чинника є надзвичайно вагомим при виникненні інтерференції. Найбільш численними є мовні одиниці, що утворилися внаслідок втручання відмінних від української лексики російських слів:

Болєзнь – рос. - болезнь, укр. – хвороба. Ти глянь, як її болєзнь страшно скрутила, не впізнать просто.Взайми – рос. - взаймы, укр. – в борг. А я ніколи взайми не даю.Водка – рос. - водка, укр. – горілка. Скіки ти ту водку пить будеш? Воровство – рос. - воровство, укр. – крадіжки. У колгоспі всю жизнь воровство було, з ним ніхто й не боровся.Врач – рос. - врач, укр. – лікар. Та у нас знов у селі молодий врач.  Дєтство – рос. - детство, укр. – дитинство. Як ми в дєтстві любили лімонад на пляжі пить! Должни – рос. - должны, укр. - повинні. Ви ще должни принести води тьоткі Гашкі. Животноводство – рос. – животноводство, укр. – тваринництво. У районі тіки в нас животноводство ще держиться. Каждий – рос. – каждий, укр. – кожен. Лаєшся каждий день на нього, а толку ніякого Канєшно – рос. – конечно, укр. – звичайно Канєшно, треба шось думать про сарай, бо вже падає.. Карман – рос. - карман, укр. - кишеня. Чого в тебе знову кармани поодривані? Кувирком – рос. – кувирком, укр. – шкереберть. Уся жизнь через нього полетіла кувирком.Мальчик – рос. - мальчик, укр. - хлопчик. Який у тебе вже здоровий мальчик!Нада – рос. – надо, укр. – треба. Не нада костюми трогать руками. Наклоняться – рос. - наклоняться, укр. – нахилятися. Глянь, як Юля сильно наклоняється – хоч би не впала. Наслєднік – рос. - наследник, укр. – спадкоємець. Який тобі ще наслєднік, як оно двоє вже бігає?  Начальний – рос. – начальний, укр. – початковий. Шоб фірму організувать, нада начальний капітал кончим. Нєвєста – рос. – невеста, укр. - наречена. Яка нєвєста у Льошки красива!   Недвіжимость – рос. – недвижимость, укр. – нерухомість. Треба недвіжимость куплять, а не юринду всяку.  Новості. – рос. - новости, укр. - новини. Не лізь до діда, бо він саме новості дивиться. Ноябрь – рос. - ноябрь, укр. – листопад. До знахарки поїдемо в ноябрі, як городи. Парікмахєр – рос. – парикмахер, укр. – перукар. Моя тоже в Куйбишеві на парікмахєра хоче вчиться. Расцвєтка – рос. – расцветка, укр. – колір. Яка в нього на штаніх дика расцвєтка! Родітєлі – рос. - родители, укр. – батьки. Та твої родітєлі про тебе й думать забули, не те шо приїхать у гості. Справка – рос. - справка, укр. – довідка. Ми без документа справку нікому дать не можем. Стидно – рос. - стыдно, укр. – соромно. Як тобі не стидно гроші в батька просить на гульки, сам би заробляв. Тяжело - рос. – тяжело, укр. – важко. А як їй самій з двома дітьми тяжело! Учьотчік – рос. - учётчик, укр. – обліковець. Та при Варкі учьотчік був нормальний, ніколи приписок не робив. Учьоба – рос. - учёба, укр. – навчання. А моїм хлопцям учьоба ніяк не дається. Харашо – рос. - хорошо, укр. – добре. Треба було харашо вдіваться, шоб не хворіть.

Однак досить часто явища лексемної інтерференції супроводжуються й додатковими її проявами:

·                                                                    заміною російського [г] на український фарингальний [г]: благодаря – рос. – благодаря, укр. – завдяки. Та він вивчився благодаря батьковому хазяйству. Вдруг – рос. – вдруг, укр. – раптом. А вдруг у тебе нічого не получиться з роботою? Громкость – рос. - громкость., укр. – гучність. Така страшна громкость у тому кафе, шо аж голова болить. Льготний – рос. – льготний, укр. – пільговий. Дайте до Києва два по льготному. Угол – рос. – угол,укр. – куток. Піди в угол і постій там трохи.

Палаталізацією приголосних:

женьський – рос. - женский, укр. - жіночий. Сьогодні ми празнуєм міждународний женьський день. Сахарь – рос. - сахар, укр. – цукор. Та сахарь дають нам на пай, ну страшне дорогий. Февраль – рос. – февраль, укр. – лютий. У февралі у них син родився, а літом вони вже поїхали в Москву.

Депалаталізацією приголосних:

пожарить – рос. - пожарить, укр .- посмажити. Я їм пожарила курку вчора, хай їдять і не видумують. Базарь – рос. - базар, укр. – ринок. Я тобі як дам щас у город на базарь їхать, вроді дома нічого купить не можна. Февраль – рос. – февраль, укр. – лютий. Так вона у февралі на работу виходить уже должна. Кирпич –рос. - кирпич, укр. – цегла. Та кирпич як лежав на кучі, так і лежить.

Зафіксовано також випадки, коли перший і третій види фонетичної інтерференції одночасно виступають на тлі лексичної:

налоги – рос. – налоги, укр. – податки. Налоги вже так замучили, шо й бізнесу не хочеться. Лагерь – рос. - лагерь, укр. – табір. Одправили своїх хлопців у лагерь на все літо

Нерідко фонетична інтерференція з”являється й під впливом українського звуку:

камінщик– рос. каменщик, укр. – муляр. Він у прошлому годі пішов на камінщика вчиться у Бердянку.

Достатньо часто фонетична інтерференція може бути невмотивованою:

обізатєльно – рос. – обязательно, укр. - обов”язково. Треба обізатєльно сходить до стоматолога. Поміщєніє – рос. - помещение, укр. – приміщення. Для магазіна треба нормальне поміщєніє. Діжурство – рос. дежурство, укр. – чергування. Яке тобі ночне діжурство, коли ти й так дома не живеш?

Такий вид фонетичної інтерференції може поєднуватися з першим її типом:

всігда – рос. - всегда, укр. - завжди. Та він всігда недовольний.

У окремих випадках лексемна інтерференція супроводжується кількома фактами фонетичної:

розрішеніє – рос. - разрешение, укр. - дозвіл. Треба в газовій конторі розрішеніє взять на прокладку траси. Мельниця - рос. – мельница, укр. – млин. Учора з Сергієм були на мельниці – людей страшне.

У багатьох випадках лексична інтерференція супроводжується морфологічною:

непонятні – рос. - непонятные, укр – незрозумілі. Та подивись, які там розводи на кофті непонятні. Соврємєнна – рос. - современная, укр. – сучасна. Оця соврємєнна молодьож нічого не вміє.

Вживаються у мовленні інтерференційні утворення, у структурі яких поєднуються лексична, кілька фактів фонетичної і граматична інтерференції:

встроїться – рос. – устроится, укр. – влаштуватися. А куди тепер без блату можна встроїться? Диковинні – рос. – диковинные, укр. – дивовижні. А на кухні в неї якісь диковинні пальми ростуть, я таких і на картинках ніколи не бачила.

До другої групи було віднесено факти лексичної інтерференції, що виникли на базі слів, достатньою мірою схожих в російській та українській мовах. У структурі таких мовних фактів також можемо виділити:

Власне лексемну інтерференцію:

Алєйка - Ідіть отією алєйкою і до контори якраз дійдете. Алтарь - Так правильно, хлопчиків у алтарь заносять, а дівчат ні. Бабулька - У нас хазяйка така ловка бабулька – совсім не лає, помага усе робить. Больно - Як він цей раз больно зуби рвав! Валєра - А старший хлопчик, шо в Києві учиться – Валєра, а Антон при ній поки. Вєдомость - Так чого ти ще вєдомость на зарплату не зробила? Вєра - У Люби Вєрка поїхала в Турцію танцювать і заміж там вийшла. Відєо - Як забирали Марину додому, то знімали на відєо. Война - У войну тут стояли есесовці – ото страх був! Водітєль - Який водітєль сьогодні на рейсовому був ловкий – кругом спиняв. Дальше - Наша дитина дальше двору не ходить. Інстітут - Таня інстітут кончила, а без роботи так і сидить. Картошка - Картошка цей год непогана вродила, буде шо продавать. Комната - У них комнати просторні, а ми як у курнику понастроїли хаток. Крьосний - Приїхав учора крьосний Саші, треба у гості піти провідать. Лєна - Лєна поїхала за документами в Пологи. Лімонад - Та хай піде дитина купить собі лімонаду. Мебель - Ви з Тольком хоть мебель нормальну купили, а ми оце барахло. Міша - Наш Міша надумав з Танькою жениться. Румини - Ні, не кажи, в нас стояли румини, а німців не було. Свєт - Не забувай виключать у комнаті свєт, як ідеш гулять. Тєлєвізор - Вчора про село ловка була передача по тєлєвізор. Тьотка - Чого тобі бояться екзаменів, як тьотка завучка. Унівєрсітєт - А мій малий унівєрсітєт явно не потяне. Управлєніє - У Києві тобі треба найти упралєніє аптеками і там усе уточнить. Ухо - Од твоєї музики в мене ухо заклало, виключай бігом. Фєдя - У того Фєді всігда клепки в голові не хватало, який з нього фермер? Хоть - Піди до баби Гашки, поможи їй хоть трохи нагороді. Часть - Воїнська часть наша була в лісочку невеликому.

У цій групі зафіксовано також факти поєднання лексичної інтерференції з фонетичною:                                                                                                         

заміна російського [г] на український фарингальний [г]: голодать - А як ми у войну голодали – аж згадувать страшно!

Депалаталізація приголосних: картьожник - Дід у нас заядлий картьожник – може усю пенсію програть за раз.

Палаталізація і депалаталізація приголосних у межах окремого слова: куриця - Учора здохла куриця, так я ще дві зарізала і на Царьовкі бігом продала.

Нерідко фонетична інтерференція виникає під впливом чинного в українському слові звука: лікарство - Оці лікарства треба пить тричі на день.

Супроводжується лексемна інтерференція й морфологічною: морожене - Та не давайте отій дитині морожене – вона і так тіки перестала кашлять.

У межах окремого речення інтерферовані одиниці можуть зустрічатися кілька разів, що свідчить про значне поширення інтерференції у мовленні населення означеного регіону: На профосмотр треба їхать у ноябрі. Які врачі мені у роддомі ловкі попались! Срочно пригласіть управляющого до Тамари Петровни, хай вона з нею по-своєму побалака. Так на строітєльство тєрмінала хлєбного треба дєнєг страшне скіки. У нас у цьому году занятія через холод сократили на дві неділі, так ви б у гості якраз приїхали. Більше школьники на сільхозработи ходить не будуть. Ми в дєтстві так любили лімонад з пірожними пить на пляжі. Водка стала в городі совсім безвкусна. Сходи у столову, там сьогодні грєнки вкусні продають. Обої її мені совсім не понаравились, якісь темні. Учись у мастєрів машини останавлювать. Вчора од наших з Кривого Рога получили пісьмо з приглашенієм не свадьбу. Увесь прошлий год пролежала в больниці з почками, так і не вилічилась. Во врем’я операції лопнув мочовий пузирь – так і не спасли. Од простуди харашо помага оріхова настойка. Дуже він йому хоче понравиться, а ніяк не получається. Та хоч раз у жизні купи їй ловкий подарок, а не мєлочь якусь. І не забудь поздравить тьотку Гальку з юбілєєм. Ану подвигайся, тьотка сяде біля тебе. Оці баптісти їй так на псіхіку повліяли, шо вона ходить як дурнувата. А в мене Лєна дуже любить піони.

Наведені приклади засвідчують значне поширення лексичної інтерференції у розмовному мовленні українців Запорізького Надазов”я. Їх аналіз дозволяє зробити такі висновки:

1. Під процес інтерференції частіше потрапляють мовні одиниці, що в українській та російській мовах є зовнішньо розбіжними.

2. Лексична інтерференція в умовах контактування близькоспоріднених має специфічний характер, що виявляється в існуванні мовних фактів, у яких вона виявляється відразу на кількох рівнях.

3. Найчастіше лексична інтерференція поєднується з фонетичною та морфологічною, а то й кілька їх проявів може співіснувати одночасно.

4. Таке нагромадження інтерферентних явищ як у межах слова, так і в межах речення дає нам право стверджувати, що в умовах російсько-української двомовності активно формується принципово новий і надзвичайно розповсюджений тип розмовного мовлення, який варто назвати суперінтерференцією.

5 Основною характеристикою суперінтерференції будемо вважати поєднання у межах окремої лексеми кількох виявів інтерференції на різних мовних рівнях.

Запропоновані попередні результати дослідження потребують уточнення на більш значному масиві фактичного матерілу і з’ясування особливостей результатів взаємодії російської та української мов відповідно до інших мовних рівнів, на яких активно виявляється інтерференція.

1. Зимовець Г.В. Міжмовна інтерференція в умовах контактного білінгвізму (на матеріалі мови української діаспори): Автореф. дис… канд. філол. наук: 10.02.15 / Інститут української мови НАН України.- К., 1997.-19с.
2. Труб В.М. Явище “суржику” як форма просторіччя в ситуації двомовності // Мовознавство.- 2000.
3. Черемська О.С. Лексична та граматична інтерференція в сучасній українській літературній мові як наслідок українсько-російського білінгвізму: Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.01 / ХДПУ.- Х,- 2002.- 24 с.
4. Шинкаренко О.В. Явище лексичної інтерференції в українському мовленні молоді Кіровоградщини: Автореф. дис....канд. філол. наук: 10.02.01/ К, -1995.- 24с.