Міжнародний день рідної мови

21 лютого усе прогресивне людство святкує Міжнародний день рідної мови.

Історія свята має дуже трагічний початок. 21 лютого 1952 року у Бангладеші влада жорстоко придушила демонстрацію протесту проти урядової заборони на використання у країні бенгальської мови. Відтоді цей день у Бангладеші став днем полеглих за рідну мову. Минуло багато років. Аж у жовтні 1999 року на Тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО було запроваджено Міжнародний День рідної мови, а починаючи з 21 лютого 2000 року, цей день відзначають у більшості країн світу.

У рамках цього свята кафедрою загального мовознавства та слов’янської філології Інституту філології БДПУ (завідувач – А. М. Сердюк) було організовано круглий стіл «Germanistica», присвячений функціонуванню мов германської групи.

Германські мови є однією з найпоширеніших гілок індоєвропейської сім’ї мов. Ними користуються як рідними мовами близько 550 млн. чоловік. Особливо широке розповсюдження отримала англійська мова, якою розмовляють 470 млн. чоловік.

Але до цієї групи належать ще багато інших мов, носії яких плекають, зберігають та розвивають їх: німецька, нідерландська, люксембурзька, їдиш, африкаанс, фризька, данська, шведська, норвезька, ісландська, фарерська. Вивченням розвитку й функціонування германських мов займається германістика, яку викладає к. філол. н., доц. А. М. Сердюк.

Круглий стіл “Germanistica” було присвячено обговоренню проблем функціонування та збереження малопоширених германських мов в умовах світової глобалізації.

Студентами було підготовлено комп’ютерні презентації та доповіді.

З вітальними словами виступила заступник директора Інституту філології БДПУ з наукової роботи та міжнародної діяльності, к. філол. н., доц. О. А. Сєнічева.

Першою з доповіддю виступила к. філол. н., доц. кафедри Г. Л. Вусик, яка наголосила про необхідність мовної толерантності у багатомовних країнах.

Сучасні германські мови мають витоки з прагерманської. Дуже багато давніх германських мов (вандальська, герульська, бургундська та ін.) вже є мертвими. Лише одна з них – готська – мала свою писемність. Культура готів мала великий вплив на формування сучасних мов. Цій темі було присвячено доповідь студентів М. Сосницької та Є. Стоянова.

Також обговорювались наступні питання:

- нідерландська мова (К. Михайлова, Н. Золотарьова);

- люксембурзька мова (А. Садецька, Н. Бараннік);

- мова їдиш (І. Григоренко);

- африкаанс (А. Мінько, Т. Колоянова);

- фризька мова (О. Руденко, А. Яценко);

- данська мова (М. Косарєва, Ю. Ємельяненко);

- шведська мова (І. Белера, Т. Іовова);

- норвезька мова (В. Зіньковська, О. Губар);

- ісландська мова (А. Бойко, А. Макарій);

- фарерська мова (О. Бєлік, А. Новікова).

Серед учасників круглого столу був магістрант соціально-гуманітарного факультету Євген Миколаєнко (науковий керівник – доцент Г. Л. Вусик). Його доповідь стосувалась гуманістичних аспектів мовної політики Швеції в умовах англомізації.

Із заключним словом виступила заступник директора Інституту філології БДПУ з навчальної роботи, к. філол. н., доц. В. М. Ліпич, яка подякувала студентам та викладачам за цікавий та змістовний захід.