11 міжнародний пленер ім. І.І.Бродського «Оксамитовий сезон»
Document Actions
МОТИВАЦІЙНІ ЧИННИКИ ЩОДО НАВЧАННЯ ТА ПРОФОРІЄНТАЦІЇ ПІДЛІТКІВ (НА ПРИКЛАДІ УЧНІВ 8-Г КЛАСУ ЗОШ № 16 М. БЕРДЯНСЬКА)
Вадим Балута,
студент 2 курсу
соціально-гуманітарного факультету
МОТИВАЦІЙНІ ЧИННИКИ ЩОДО НАВЧАННЯ ТА ПРОФОРІЄНТАЦІЇ ПІДЛІТКІВ (НА ПРИКЛАДІ УЧНІВ 8-Г КЛАСУ ЗОШ № 16 М. БЕРДЯНСЬКА)
Протягом 21–27.03.2005 р. ми вели спостереження за 8-Г класом ЗОШ № 16 у рамках психолого-педагогічної практики. Одним із її завдань було визначення змісту занять учнів під час карантину та основних мотиваційних чинників школярів до навчальної діяльності після його закінчення. Для вирішення цього завдання була розроблена анкета, яка містила наступні запитання: “Чим ти займався на картині?”, “Яке твоє ставлення до навчання?”, “Ким ти хочеш стати та як ставишся до вищої освіти?”. З 15 учнів класу було анкетовано 11 (відповіді саме цих учнів приймаємо за 100%).
Отримані результати можна розподілити наступним чином. Щодо занять на карантині, то 100% учнів гуляли з друзями; 87,5% – грали на комп’ютері; 50% – нічого не робили. Щодо мотивації навчальної діяльності, то 100% учнів назвали суспільні мотиви (відповідь: “Бо так треба”, “Я повинен”); 87,5 % – особистісні; 37,5% – пізнавальні. До середньої освіти всі учні ставляться позитивно, щодо вищої, то 12,5% школярів бажають її отримати, але не можуть з будь-яких причин. Не менш цікавими були відповіді восьмикласників стосовно майбутньої професії. Серед названих ними – бізнесмен, президент, науковець. Частина учнів ще не визначилася.
За отриманими результатами можна зробити наступні висновки: 1. Під час карантину діяльністю, пов’язаною з навчанням, ніхто не займався. 2. Мотиваційні чинники навчання неусвідомлено-суспільні та усвідомлено-особистісні. 3. Більшість учнів хочуть бути бізнесменами, мати повну середню освіту обов’язково, а вищу – по можливості.
Враховуючи отримані дані, ми вважаємо за доцільне проведення інтенсивної профорієнтаційної роботи з учнями не в 11–х класах, а у 8-х, через те що в 9-му класі вони вирішують важливе питання: залишитися в 10-му класі чи піти до ПТУ, ліцею тощо. До того ж, ураховуючи відсутність у 8-Г класі як формального, так і неформального лідера (за результатами проведеної соціометрії), вбачаємо, що розрізнений і роздрібний учнівський колектив матиме тоді змогу згуртуватися в інтелектуальному плані, утворивши умовну внутрішню ієрархію, що може привести до активізації слабких учнів у навчально-виховному процесі, але вчитель, особливо класний керівник, на початкових етапах утворення такого осередку постійного активу класу, ні в якому разі не має спрямовувати цей процес на утворення “аристократії” і “плебсу” в колективі, адже таке керівництво може привести до потужного соціального вибуху, зумовленого віковими особливостями підлітків.
by
melechko
—
last modified
2005-12-10 13:09
