ВПЛИВ ЕКРАННОГО НАСИЛЬСТВА НА ФОРМУВАННЯ
Дмитро Салюк,
студент 3 курсу
філологічного факультету
ВПЛИВ ЕКРАННОГО НАСИЛЬСТВА НА ФОРМУВАННЯ
АГРЕСИВНОЇ ПОВЕДІНКИ ПІДЛІТКІВ
Актуальною в нашому суспільстві є проблема девіантної поведінки підлітків (В.М.Оржеховська, Ю.О.Клейберг, Г.В.Кашкарьов, Т.Є.Федорчен-ко, О.В.Безпалько). О.В.Безпалько розглядає декілька чинників, що призводять до девіантної поведінки: біологічні, психічні, соціально-педагогічні, соціально-економічні, соціально-культурні. Метою нашого дослідження є з’ясування впливу соціально-культурного чинника, а саме телевізійної агресії, на формування девіантної поведінки школярів.
Методи дослідження: аналіз наукових джерел, телевізійних програм, метод статистичного аналізу та узагальнення.
Сучасні дослідження проблеми екранної агресії свідчать про те, що саме завдяки своїй здатності оперувати водночас і звуком, і зображенням, телебачення вигідно відрізняється від радіо та преси. Тому недивно, що діти, а особливо підлітки, багато часу приділяють „спілкуванню” з телевізором. Для сучасної дитини телевізор став своєрідним засобом необмеженої загальної культури, і тут особливої ваги набуває зміст того, що відбувається на телеекрані. Кількість і різноманітність передач та фільмів, що транслюються на українському телебаченні, необмежена у тематиці та жанрі: від мультиплікаційних фільмів до фільмів жаху, трилерів (до речі, час транслювання останніх може бути будь-яким).
Результати аналізу телепрограм за січень 2005 року п’ятьох провідних каналів українського телебачення показали, що кількість запропонованої глядачеві телевізійної продукції, яка містить елементи агресії, склала 35% (фільми, серіали, телепередачі).
Підлітковий вік має схильність до наслідування поведінки, вчинків їх кумирів, як реально існуючих, так і екранних. У цей період змінюється фізіологія дитини, її світобачення, світовідчуття, інтереси, духовні цінності, ідеали, відносини з суспільством, рідними та друзями. З’являється психічна нестабільність, під час якої формується своєрідна порожнина в різних сферах розвитку підлітка. Ці прогалини підліток заповнює переглядом фільмів і копіюванням поведінки, вчинків його екранного кумира в ідентичній ситуації свого власного життя. Враховуючи, що на наших телеекранах достатньо „потенційного” матеріалу для стимулювання агресивної поведінки у глядача-підлітка, можемо дійти висновку, що телебачення є одним із впливових джерел формування підліткової агресивності.
by
melechko
—
last modified
2005-12-10 13:09