11 міжнародний пленер ім. І.І.Бродського «Оксамитовий сезон»
Document Actions
ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ МЕТОДІВ ПСИХОЛОГІЇ УПРАВЛІННЯ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ НАВЧАННЯ В ВУЗІ
Аліна Ульяненко,
студентка 2 курсу
економічного факультету
ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ МЕТОДІВ ПСИХОЛОГІЇ УПРАВЛІННЯ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ НАВЧАННЯ В ВУЗІ
Ще давній мудрець говорив: «Мистецтво керування людьми – найважче й найвище з усіх мистецтв». У будь-якому суспільстві люди натрапляють на серйозну проблему – потребу постійно вчитися й переучуватися. У традиційному суспільстві могли вважати, що навчання припиняється з досягненням юнацького віку або, в крайньому разі, зрілого віку. Тобто те, що людина не вивчила до двадцяти одного року, вона вже ніколи не вивчить. На цьому базувалося й інше припущення: те, що людина вивчила до цього віку, залишається незмінним протягом усього життя. На цих двох припущеннях базуються традиційне учнівство, ремесло, професійні цехи, а також системи освіти й навчання.
В Україні та країнах СНД науковий менеджмент ще не отримав достатнього розвитку. Причини цього у недосконалості правового поля, у недостатньому рівні цивілізованих методів управління персоналом, у нашій багаторічній тоталітарній історії, у нашій ментальності.
Психологія управління – порівняно молода галузь психологічної науки. Однак вона вже серйозно зарекомендувала себе як початкова дисципліна в системі підготовки управлінських кадрів для народного господарства. Особливість цієї галузі полягає в тому, що об’єкти дослідження розглядаються з точки зору організації управлінських відносин.
Навчання та розвиток студентів – ключовий момент управлінської діяльності педагога (навчальний менеджмент).
Головний напрямок роботи педагога – це удосконалення змісту, методів і прийомів навчання, виховання та розвиток студентів.
Повинен бути консенсус та розуміння того, що студенти повинні знати та робити. Без загальної згоди та розуміння „стандартів” у нас не буде спільної мети.
Має використовуватись система стимулів, щоб сприяти позитивним діям, та система покарань з метою корекції поведінки студентів. Але ці стимули повинні бути сугубо індивідуальними, а не контролюючими.
Існує припущення, що людина має природжений стимул до розвитку та росту. Цей стимул імпліцитно присутній у природі людей. Якщо ця здібність не буде реалізована, у людини можуть статися серйозні життєві та соціальні порушення.
Російський психолог О.Г.Асмолов проектує перспективну стратегію подальшого розвитку освіти з посиленням ціннісно-психологічного аспекту. Це є перспективною парадигмою розвитку освіти в цілому.
by
melechko
—
last modified
2005-12-10 13:09
