Міжнародна наукова конференція "Мариністика в художній літературі"
9-10 вересня 2010 року
Програма конференції >>
Відомості про учасників конференції >>
Стендові доповіді
Секція 1. Море / давня література / фантастика
Урсані Ніна Миколаївна (Донецьк). Образ життєвого моря в поетичній спадщині Григорія Сковороди
У статті розглядається образ життєвого моря у поетичній збірці Г. Сковороди «Сад божественних пісень». Автором беруться до уваги лише ті тексти, в яких наявна морська символіка, або ж образи, що пов'язані з водним світом. Предметом уваги є життєве море у збірці Г. Сковороди. Ключові слова: Григорій Сковорода, «Сад божественних пісень», образ, море, ліричний герой, мандрівник.
Павлова Ирина Владимировна (Киев). Объективация мифологем при создании образа морского фантастического существа
В статье рассмотрены особенности переструктурирования образов памяти из прошлого опыта и прежде сформированных образов в новые конструкции в процессе создания фантастического образа. Определена роль мифологемы в создании фантастического образа и элементы ее языкового воплощения (на примере образа Ихтиандра – главного героя произведения А.Беляева «Человек-амфибия»). Активное использование мифологем обусловлено внутрижанровой проницаемостью фантастики, в которой в новейших формах возрождаются наиболее древние мотивы, сюжеты, образы. Ключевые слова: научная фантастика, образ, мифологема, морской дьявол, морской бог.
Вишневська Галина Богданівна (Тернопіль). Концептуалізація образу русалки в драмі Олександра Олеся «Над Дніпром»
Статтю присвячено аналізу концепту "русалка" у поетичній драматичній творчості Олександра Олеся. Виявлено основні смисли, що визначають його семантику у мовно-концептуальній картині світу письменника. Робота виконана в аспекті когнітивної лінгвістики. Ключові слова: концепт, хтонічне, русалка, картина світу.
Вострыкава Алена Уладзіміраўна (Мінск, Беларусь). Мора і марскія істоты ў творчасці сучаснага чэшскага пісьменніка Міхала Айваза
Ключевые слова: морские мотивы, рыба, магический мир, скрытые смыслы, образы морских животных, вторичность сюжета В художественном мире чешского писателя Михала Айваза значительное место занимает флора, фауна, встречи с различными животными, чаще всего морскими, как на сюжетном, так и на идейном уровнях. Морские и животные мотивы автор очень продуктивно использует в символической или метафорической функциях. Одной из иных реальностей в магическом мире писателя часто становится море. Параэпический мир, таинственные ритмы жизни и творчества, знаковое понимание литературного произведения как системы коннотаций и скрытых смыслов, восприятие читателя как дешифратора, вторичность сюжета – все это черты художественных миров названного автора.
Бережанська Юлія Валеріївна (Львів). Алегоричність морського простору в оповіданні Густава Майрінка «Бламоль»
У статті проаналізована своєрідність реалізації атрибутивних ознак жанру байки у сатиричному оповіданні Густава Майрінка “Бламоль”, досліджена природа дидактичного компонента, відзначена оригінальність застосування прийому звіроуподібнення. Розглянуті авторські неологізми, алюзії та ремінісценції, які підкреслюють смислову двоплановість оповіді, сприяють “олюдненню” персонажів і адаптують морський простір до реалій людського суспільства. Ключові слова: Густав Майрінк, сатира, байка, алегорія, авторський неологізм, алюзія, ремінісценція.
Вехова Юлия (Санкт-Петербург, Россия). «Морской топос» как элемент структуры и стилистики агиографических текстов Беломорья
Статья посвящена определению специфики севернорусских агиографических текстов (17–18 вв.), своеобразию их структуры, анализу текстовых особенностей, выражающих природную доминанту, в частности «морской топос». Ключевые слова: русская агиография, лингвистика текста, топос, море.
Секція 2. Вода /
стихія / простір
Приходченко Ольга Анатоліївна (Луганськ). Образ моря в романі Ірен Роздобудько «Він: ранковий прибиральник»
Стаття підносить актуальну проблему – показати поетичний світ образів, міфів, символів, пов'язаних з водою, водяними істотами, що тягнуться у глибини свідомого та підсвідомого, відбитих у фольклорних витворах та творах українських письменників. Ключові слова: «русалка», «водяник», образи української демонології, слова-символи, зв'язані з водною стихією.
Кравцова Юлия Валентиновна (Киев). Метафорический концепт «Вода» в русской поэзии и прозе
В статье рассмотрено понятие метафорического концепта: дана его интерпретация, определено соотношение понятий метафорического концепта и концептуальной метафоры, установлены и охарактеризованы специфические признаки метафорического концепта, описана разработанная автором методика анализа метафорической концептосферы. Представлена характеристика метафорического концепта “Вода”, свойственного русской поэзии и прозе первой половины XX в. и выявленного в произведениях З.Гиппиус, А.Белого, А.Ахматовой, М.Кузмина, М.Цветаевой, Б.Пастернака, В.Инбер, И.Сельвинского, в различных его языковых реализациях. Ключевые слова: метафорическая картина мира, метафорическая концептосфера, метафорический концепт, метафора.
Тверитинова Татьяна Ивановна (Киев). Мифологизация водной стихии в петербургском тексте ХIХ века
В статті розглядається міфологізація водної стихії (повені) в петербурзькому тексті російської літератури ХІХ століття. Простежується вплив фольклорної традиції, що сприймала особливості петербурзького клімату і ландшафту, особистість Петра І і побудоване ним місто крізь призму біблійської есхатології. З'ясовується пік тенденції до міфологізації, що припадає на період формування петербурзького тексту в 20-30-і роки ХІХ століття, що найбільше відбилося в творчості О.С. Пушкіна. Ключові слова: петербурзький текст, петербурзька легенда, міський фольклор, космогонічний міф, есхатологія.
Золотюк Людмила Ярославівна (Житомир). Аквапростір у романі «Сонячна машина» Володимира Винниченка
У статті розглядається аквапростір роману “Сонячна машина” Володимира Винниченка. Передусім осмислюється образ дощу у контексті фабульних подій і пригод у зв'язку з пейзажем, портретом героя (героїв); указуються художньо-технічні засоби творення і взаємозв'язку цих елементів. Ключові слова: вода, дощ, вертикаль “небо – земля”, дзеркало, паралелізм, персоніфікація, уподібнення, імпресіонізм – експерсіонізм.
Волощук Юлія Олександрівна (Київ). Архетип води в художньому просторі роману Володимира Гжицького «Чорне озеро (Кара-Кол)»
У статті розглянуто особливості художньої організації водного простору в романі В. Гжицького “Чорне озеро (Кара-Кол)” (1928 – 1956). Образи озера, ріки, водоспаду, дощу трактуються у світлі поетики символізму, неоромантизму, імпресіонізму. Розкрито символічне значення та архетипну основу водних образів, проаналізовано тропи та стилістичні фіґури, що входять до структури топосу води, показано функції зазначених образів в системі художнього твору. Ключові слова: художній простір, образ-архетип, символіка та функції образів в системі художнього твору, рівні художнього твору, прийоми творення художнього світу.
Когут Оксана (Рівне). Архетип води в сюжетах сучасної української драматургії
У цій статті автор розглядає архетипні коди води в сюжетах сучасної української драматургії. Аналізуються п’єси Л.Волошиної «Ельза. Притча про любов», «Ще одна притча про любов (Марта)». Ключові слова: сюжет, архетип води, море, любов.
Секція 3. Море /
архетип / символ / концепт / топос / стиль
Будій Зіновія Іванівна (Тернопіль). Індивідуально-авторська метафора як засіб вербалізації концепту SEA у романі Германа Мелвілла «Мобі Дік, або Білий Кит»
В статье рассматриваются особенности вербализации образного компонента концепта SEA с использованием авторских метафор как когнитивного средства создания образов предметов в художественном произведении. Когнитивные метафоры характеризируют внутреннюю сущность явления, позволяют проникнуть в сложности поэтического мира и систему ценностей писателя, раскрывают его субъективно-оценочное отношение к объективной действительности. Ключевые слова: вербализация концепта, метафорический перенос, когнитивная метафора, метафорическое значение, контекст.
Зелененька Ірина Алімівна (Глухів). Метафоричні мариністичні образи як втілення людського страждання в романі Василя Барки «Жовтий князь»
У статті “Метафоричні мариністичні образи як утілення людського страждання в романі Василя Барки “Жовтий князь” аналізуються образотворчі моделі таких мариністичних форм як море, хвилі, вода та безодня. Включені в метафори образи моря й безодні є екзистенційними моделями апокаліпсичних візій. Авторка статті переконливо доводить, що саме ці мариністичні форми образів найбільш повно, експресивно, демонструючи межову емоцію болю, страждання та смерті, передають трагічний стан голодного існування українських селян під час голоду 1932 – 1933 років ХХ століття в Україні під владою тоталітарної імперії – Радянського Союзу, панорамно зображені в художньо-публіцистичному романі-хроніці Василя Барки “Жовтий князь”. Ключові слова: образ, символ, метафора, космогонічний міф, есхатологічний міф, апокриф, апокаліпсичність.
Бігун Ольга Альбертівна (Івано-Франківськ). Мариністичні образи-символи поезії Т. Шевченка й А. Міцкевича
У статті йдеться про малодосліджений образ моря у творчості Т. Шевченка й А. Міцкевича. З'ясовується семантика символу. Розглядаються типологічні збіжності й відмінності системи образотворення в поезіях українського та польського поетів. Ключові слова: типологія, романтизм, символ моря, Т. Шевченко, А. Міцкевич.
Коробкова Наталія Костянтинівна (Одеса). Мариністична символіка як складник алюзійності роману «Майстер корабля» Ю. Яновського
У статті виявлено мариністичні символи в романі "Майстер корабля" Ю. Яновського, досліджено їх семантику, яка є потужним складником інтертекстуального виміру твору, здійснено спробу простежити інтертекстуальні зв'язки на рівні епіграфа, рецепції та інтерпретації античних міфологем, тематологічному рівні. Ключові слова: алюзія, символ, інтертекстуальність, мариністичний роман.
Секція 4. Море / світ художнього твору
Колошук Надія (Луцьк). Мариністика Юрія Липи (мариністичні мотиви в повісті «Гринів»)
У статті подано аналіз повісті Ю. Липи “Гринів” крізь призму образу-локусу Одеси та мариністських мотивів. У повісті знайшло відображення авторське бачення національно-визвольної війни 1917 1920 рр. на теренах України. Примітні автобіографічні деталі та збіги. Робимо висновки про важливі у світогляді й індивідуальному творчому стилі письменника риси, передусім про характерну для Ю. Липи символізацію, яка проявляється в мариністських мотивах, та про типологію Свого й Чужого. Ключові слова: трикнижжя Ю. Липи “Нотатник”, повість “Гринів”, тема національно-визвольної війни в Україні 1917 1920 рр., опозиція Свій – Чужий, мариністські мотиви, образ-локус, деталі одеського локусу.
Ананьина Ольга Александровна (Ростов-на-Дону, Россия). Берег как особый топос морского романа
В статье рассмотрен один из важнейших топосов морского романа – береговая линия и ее ключевые точки: верфь, гавань, место кораблекрушения. Берегу не свойственны упорядоченность и предсказуемость, к которым стремится организация жизни на суше, что позволяет считать его видом гетеротопии. Романы С.С. Форестера, послужившие художественной иллюстрацией для выдвигаемых тезисов, описывают оценку этого топоса с точки зрения персонажа-военного, которая принципиально отличается от “гражданского” восприятия тех же физических явлений. Ключевые слова: С.С. Форестер, Хорнблоуэр, жанровый код, военный морской роман, гетеротопия, художественное пространство, топос берега
Блашків Ольга Володимирівна (Тернопіль). Трактування морської теми у драматичних творах О. Олеся та В. Б. Єйтса як відображення внутрішньої психічно-ментальної структури автора
У статті досліджується семантика ключових символів і кореляції спільних для обох митців міфопоетичних образів поетичного комплексу моря в поезії і драматургії О. Олеся та В. Б. Єйтса. Ключові слова: символізм, символ, море, драма, міф, фольклор, образ.
Канчура Євгенія Орестівна (Київ / Любар). Роль образу моря в реалізації мотиву землі (роман «Вільні Хлопці» Террі Претчетта)
В статті розглядається реалізація міфологічного мотиву єднання людини й землі в романі “Вільні хлопці” Террі Претчетта. Мотив землі в романі тісно поєднується з образами моря, хвиль, та морських істот. Образ моря, таким чином, набуває символічного звучання, з'являючись в різних втіленнях: палеонтологічному, міфологічному, наративному й оніричному. Доводиться, що мотив єднання з землею втілюється в новому значення завдяки реалізації його крізь призму світосприйняття доби постмодернізму, де важливу роль грає занурення у колективне несвідоме, здійснене за допомогою образу моря. Ключові слова: Постмодернізм, міфологічний мотив, фентезі, море, земля, колективне несвідоме, Террі Претчетт, біле знання.
Кушнарёва Ксения Валеръевна (Гомель, Беларусь). Мора праз прызму часу: аповяд С. Астраўца «Флот каўчэгаў»
Центральное место в статье занимает подробное рассмотрение образа моря через призму времени. Несколько временных пластов произведения представляют различные интерпретации этого образа. Наиболее значимый в семантическом плане текста образ моря как своеобразной субстанции, способной отделить (спасти) от некоего несчастья. Непосредственно связаны с образом моря образы корабля как ковчега и рая – места, которого можно достигнуть (или наоборот покинуть) по морю. Большое внимание уделяется роли категории времени в сюжетной организации произведения, исследуются функции темпоральных компонентов в тексте. Ключевые слова: Категория времени, сюжет произведения, образ моря, образ корабля (ковчега), структурные связи и т.д.
Секція 5. Море / поезія
Погребенник Володимир Федорович (Київ). Міфологічно-фольклорні первні української поетичної мариністики другої половини ХІХ – початку ХХ ст.
Статтю присвячено ідейно-естетичним особливостям української ліричної й ліро-епічної мариністики другої половини ХІХ–початку ХХ ст., зокрема її міфофольклорним джерелам та специфіці їх художньої інтерпретації. На матеріалі творів Т.Шевченка, П.Куліша, Ю.Федьковича, Олени Пчілки й Лесі Українки, І.Франка, А.Кримського, Б.Лепкого, М.Семенка, О.Олеся, М.Вороного й ін. висвітлено мистецькі транспозиції „минуле – сучасне”, патріотичні тощо інспірації віршів, циклів і поем, творення вищої поетичної культури зображення морської й океанської стихії.
Маркова Мар'яна Василівна (Дрогобич). Аральське море очима Тараса Шевченка (на матеріалі поезії «І небо невмите, і заспані хвилі…»)
В статье рассматривается проблема рецепции Т. Шевченко Аральского моря (на материале поэзии «І небо невмите, і заспані хвилі…»). Автор убеждает, что одним из основных факторов, который в значительной степени детерминировал специфику этой рецепции, было увлечение поэта работой немецкого натурфилософа А. Гумбольдта «Космос». В духе философии последнего Т. Шевченко воспринимал Аральское море как живое, но предавал образам анимированного морского пейзажа ярко негативную окраску, что можна объяснить депрессивными настроениями поэта, вызванными жизнью политического ссыльного. Ключевые слова: Аральское море, натурфилософия, поэзия, природа, рецепция, Тарас Шевченко.
Штейнер Иван Федорович (Гомель, Беларусь). Море и берега Крыма в сонетистике Адама Мицкевича и лирике Владимира Короткевича
В статье анализируются “Sonety krymskie” одного из великих славянских романтиков ХIX века Адама Мицкевича и лирический цикл “Таўрыда” Владимира Короткевича, последнего романтика конца ХХ столетия. Поэты посетили описываемые места в сложнейшие периоды своей жизни, когда проблемы ссылки, будущей эмиграции, поиски себя в микрокосмосе нации и макрокосмосе человечества усугублялись светлой грустью неразделенной любви, тоской по несбывшимся идеалам и предчувствием неотвратимой разлуки с единственной. Суровая и величественная экзотика крымских гор и моря, так резко контрастирующая с внешне не столь яркими красотами Литвы-Беларуси, вновь заставляет поэтов-романтиков по-новому пережить и осмыслить наиболее яркие всполохи раннего этапа жизни и творчества.
Гутар Ольга Иосифовна (Гродно, Беларусь). Образ моря в поэзии Эмили Дикинсон
У статті розглядається образ моря в поезії Эмили Дикинсон. До цього образу у своїх творах прибігали багато поетів. Могутня і прекрасна, жива, вічно в русі морська стихія краще всього передає бурхливу, бунтівну, повну пристрастей і сумнівів душу людини. Уперше море було оспіване ще в античні часи. З розвитком лiтератури розвивався i образ моря у поезїї . Морські романи, морські повісті дуже органічно вписалися в культурно-літературний рух у рамках американського романтизму, сенс якого полягає в художньо-філософському освоєнні Америки. Потужний потік цього літературного напряму захопив і Э. Дикинсон, одним з улюблених образів якої є море. Море в її ліриці - передусім філософська метафора, що "диктується" законами поетичної творчості і особливостями індивідуальної манери поетеси. Ключові слова: образ, метафора, символ.
Акимова Мария Сергеевна (Москва, Россия). Образ моря в творчестве Е. А. Боратынского
Статья М. С. Акимовой посвящена определению особенностей восприятия и раскрытия Е. А. Боратынским образа моря и уяснению его роли в творчестве поэта. На материале поэзии и переписки автор анализирует специфику данной тематики у Е. А. Боратынского, ее соотношение с основными концептами творчества поэта (человек, разум и чувство, творчество, свобода, судьба, цивилизация) и его биографией. Показана эволюция морской тематики и межтекстовые связи. Значительное внимание уделяется раскрытию морской символики. Ключевые слова: море, эволюция, цивилизация, символика.
Миндиашвили Нино (Сухуми, Грузия). Для размышлений о художественных образах Галактиона Табидзе (море Галактиона)
Бєлінська Ірина Дем'янівна (Тернопіль). Морська стихія в ліриці Ф. Тютчева
Стаття присвячена аналізу мариністичних образів в ліриці Ф. Тютчева на прикладі віршів різного періоду написання. Морський пейзаж поета, котрий потужно репрезентує російську літературу ХІХ століття, насичений енергією філософського пошуку і є вагомою складовою ідейно-естетичного концепту й потужною та активною формантою образної системи. Визначено особливості ліричної інтерпретації мариністичних образів поезії. Розглянуто специфіку авторського бачення морської стихії, як важливої складової концепту природи у творчості. Ключові слова: море, хвиля, безодня, пейзаж, морська далечінь, небо, природа, стихія.
Полякова Олеся Николаевна (Смоленск, Россия). Море в лирике В. С. Соловьева
В данной работе рассмотрены случаи употребления слов тематической группы “море” в творчестве Владимира Соловьёва. Проанализирована лексика, использовнная в прямом значении, тропы, слова с добавочным значением. В результате проведённого анализа сделан вывод о возможности разнообразных интерпретаций образа моря в творчестве Соловьёва: 1) переменчивая, свободная стихия, 2) символ женского начала, 3) связующий небо и землю элемент, 4) символ всеединства. Ключевые слова: образная парадигма, основание сопоставления, образ сопоставления.
Куликова Елена Юрьевна (Новосибирск, Россия). «Там летит скачками резкими корабль Летучего Голландца» (мотив морских странствий в творчестве Н. С. Гумилева)
В статье Е.Ю. Куликовой «Там летит скачками резкими корабль Летучего Голландца» (мотив морских странствий в творчестве Н. Гумилева)» обозначены интертекстуальные связи между творчеством Гумилева и его предшественниками, разработана тема «морской фантастики», в частности, проанализированы образы «Летучего Голландца» и кораблей-призраков на материале поэтических сборников от «Романтических цветов» до «Колчана», что позволяет проследить особенности мотива морских странствий в лирике поэта. Ключевые слова: мотив странствий, морские путешествия, корабли-призраки
Локтевич Екатерина Вячеславовна (Гродно, Беларусь). Семантический потенциал символов «море», «волны» в лирике З. Гиппиус и А. Пашкевич: сравнительно-сопоставительный аспект
В статье анализируется семантический потенциал символов «море» и «волны» – общих в лирике З.Гиппиус и А.Пашкевич. Характеризуются особенности творческого метода авторов: лирика Гиппиус отвечает задачам русского символизма, поэзия Пашкевич демонстрирует формирование символистских принципов в белорусской литературе рубежа веков. Сопоставительный анализ символьных образований в лирике авторов помогает лучше понять эпоху рубежа XIX – XX веков, выявить тенденции развития творческих методов, формировавшихся в этот период в России и Беларуси. Ключевые слова: компаративистика, ментальность, метод, семантика, символ, лирика, лирический герой, параллелизм, дуализм, бинарность, синтез, бытие, инобытие, сакральность.
Забіяка Ірина Вікторівна (Київ). Море як екзотичний образ (на матеріалі поезії авангардистів)
У статті йдеться про море як один із екзотичних образів, використовуваних поетами-авангардистами. Ці образи мали слугувати зразками нетипових пейзажів, характерів, подій, а значить – викликати у читача інтерес і подив. Образи моря представлені у творчості К.Бібла (“З корабля, який привозить чай та каву”) та В.Поліщука (“Геніальні кристали”), вони є наслідком певних подій особистого життя авторів. Однак один і той самий образ та його атрибути витворюють абсолютно різні настрої у чеського та українського авторів. Це виявляє відмінності не лише в їх особистому стилі, а й у позиціях різних авангардних течій, які вони представляють. Ключові слова: тематологія, образ моря, поезія авангардистів, поетизм, конструктивізм.
Кондрашева Анастасия Валерьевна (Астрахань, Россия). Образ корабля и мотив морского плавания в итальянских циклах М. Кузмина «Стихи об Италии» и «Путешествие по Италии»
Статья «Образ корабля и мотив морского плавания в итальянских циклах Михаила Кузмина «Стихи об Италии» и «Путешествие по Италии» суммирует фаты о жизни Михаила Кузмина в Италии и его произведениях, посвященных этой стране. Автор статьи анализирует значение образа корабля и мотива морского плавания в поэзии Кузмина и приходит к выводу, что морские мотивы в его поэзии связаны с христианскими символами, а образ корабля часто обозначает образ церкви. Ключевые слова: автобиографическая проза, мотив морского плавания, образ корабля, библейский сюжет, христианский символ.
Бодоева Александра Александровна (Улан-Удэ, Россия). Морская тематика в творчестве китайского поэта Гу Чэна (1956-1993)
Головина Виктория Сергеевна (Харьков). Маринистический мотив в поэзии О. Забужко
В статье анализируются языковые средства выражения морского пространства в поэзии О. Забужко. Исследуется структура морского художественного пространства в поэзии в сочетании с лексико-семантическими средствами выражения всего водного реалистического пространства и различных определяющих его явлений. Рассматриваются вопросы традиций и новаторства, динамики развития языкового образа мира поэтессы и маринистических мотивов ее поэтического творчества. Ключевые слова: водное пространство, картина мира, языковой образ моря, языковой образ водного пространства, пространство “низа”, пространство “верха”
Краева Александра (Волгоград, Россия). Мотив рождения Афродиты в контексте поэтического комплекса моря в русской поэзии XVIII – XIX веков
В статье рассматривается мотив рождения Афродиты в контексте поэтического комплекса моря в русской поэзии XVIII – XIX веков на материале стихотворений М. Н. Муравьева, Г. Р. Державина, Н. И. Гнедича, П. А. Вяземского, Ф. И. Тютчева, А. А. Фета, М. А. Волошина, О. Э. Мандельштама и М. И. Цветаевой. Анализ этого мотива позволяет выявить основные тенденции эволюции и трансформации. Ключевые слова: поэзия, поэтический комплекс моря, мотив, образ.
Секція 6. Море /
подорож / романтика / герой
Zambrzycka Marta Elżbieta (Polska, Warszawa). Podróż morska jako metafora wędrówki w światy nieznane. Problematyka «innego» w twórczości Josepha Conrada
Творчість Джозефа Конрада можна окреслити як мариністичну, але в принципі це перед усім творчість морално – психологічна, яка використує мотиви мариністичні. Одною з найчастіше аналізованих Конрадом проблем є питання конфронтації з „іншим”. Зустріч з „іншим” (культурово, психологічно) виявляється для героїв Конрада початковим пунктом в процессі самовпізнання. Мотив морської мандрівки можна розуміти як метафору подорожи у абсолютно чужий, невідомий простір у якому герої мають змогу зрозуміти себе, і окреслити межі власних можливостей.
Кушнірова Тетяна Віталіївна (Полтава). Мотив морських мандрів як жанрова домінанта роману О. Гріна «Бегущая по волнам»
В статті розглядається мотив мандрів як жанрова домінанта роману О.Гріна “Бегущая по волнам”. Аналізуються основні теми і образи, пов'язані з даним мотивом, виокремлюються фольклорні, міфологічні, релігійні джерела мотиву мандрів. Фантастичний світ роману визначений універсальним і символічним. Робиться акцент на образах-символах, портретуванні і пейзажі як жанрових константах роману. У статті простежуються характерні особливості індивідуального стилю письменника, зв'язок з літературною традицією та художнє новаторство. Ключові слова: мотив, образ, хронотоп, жанр, стиль, домінанта.
<Єгорова Юлія Миколаївна (Харків). Романтика морських пригод у повісті Радія Полонського «Допоможіть Богові морів»
У статті розглядається розвиток в літературі такого поняття як маринізм та встановлюється приналежність повісті Радія Полонського “Допоможіть Богові морів” до цієї категорії. Проаналізовано композицію художнього твору як єдиного цілого, з'ясовано інтегральний взаємозв'язок усіх його складників. Визначено аналітичні і синтетичні дефініції образу моря як невід'ємної частки художнього простору митцевої картини світу. Ключові слова: мариністика, композиція, змістова форма, сюжет, конфлікт, дефініція.
Бровко Олена Олександрівна (Київ). Актуалізація мариністичного тексту в романі П. Загребельного «Добрий диявол»
Метою цієї розвідки є актуалізація мариністичного тексту у творчості П. Загребельного. Емоційно наснажені образи-пейзажі, яскраві характери людей, захоплених безмежною величчю та красою, зображення власне морської стихії лейтмотивно проходить через низку творів письменника. Матеріалом дослідження ми обрали роман “Добрий диявол” (1967), написаний на реальних подіях: під час шторму на Азовському морі радянські прикордонники врятували грецьке торговельне судно. Ключові слова: роман, мариністичний текст, вставна новела, композиція, характер.
Смолянников Сергей Алексеевич (Киев). «По следам тайны трех капитанов» (имя Александра Чекановского на карте Крайнего Севера в контексте разгадки тайны капитана Татаринова из романа Вениамина Каверина «Два капитана»)
К вопросу раскрытия темы «Образ человека морской профессии и образы мореплавателей и первооткрывателей» в ходе обсуждения на Международной научной конференции «Маринистика в художественной литературе».
Михайлов Виктор Александрович (Киев). «Они первыми прошли по нехоженым тропам, повторив подвиг семьи Прончищевых» (Имя Ивана (Яна) Черского на карте Крайнего Севера Колымского Края и роль его жены Мавры Павловны в освоении Заполярной Якутии)
К вопросу раскрытия темы «Образ человека морской профессии и образы мореплавателей и первооткрывателей» в ходе обсуждения на Международной научной конференции «Маринистика в художественной литературе».
Третяк Маргарита (Кривий Ріг). Образ моря у творах авторів від давнини до сучасності
В статті пропонується коротко розглянути твори авторів, які торкалися тематики морської стихії з давнини до нашого часу. Розглядається твір античності “Періпл Понта Евксинського”, складений відомим римським письменником і державним діячем Флавієм Арріаном. Розглядається фундаментальна праця В. Ірвінга “Життя та подорожі Христофора Колумба”. Одним з письменників, який висвітлює військово-морську тематику є В. Р. Паласіо та його твір “Пірати Мексиканської затоки”. Проблеми боротьби людини і стихії розглядає у своєму творі “Трудівники моря” і Віктор Гюго. Ключові слова: періпл, Понт Евксинський, Флавій Арріан, В. Ірвінг, В.Р.Паласіо, В. Гюго
Секція 7. Море /
острів / утопія / робінзонада
Аммон Марына Уладзіміраўна (Гомель, Беларусь). Архетып вострава ў сусветнай утапічнай і антыўтапічнай літаратурнай традыцыі
Целью данной работы является подробный анализ специфики развития архетипа острова в утопической и антиутопической литературе. Автором исследования осуществляется попытка экспликации данного образа путем выявления его культурно-исторического и антропологического значения. Определяется особенность интерпретации упомянутого мотива в творчестве Т. Мора, Т. Кампанеллы, Г. Уэллса, Г. Гауптмана, У. Голдинга, В. Аксёнова, А. Адамовича и др. с учётом особенностей художественного метода обозначенных выше авторов, философских концепций писателей и поэтики их текстов. Ключевые слова: архетип острова, утопия, антиутопия, хронотоп, атемпоральность, абстрактность топоса, эсхатология, биопанк, экотопия.
Литвинюк Оксана Миколаївна (Кам'янець-Подільський). Аксіологічна трансформація легендарно-міфологічних традиційних структур у романі В. Ґолдінґа «Злодюжка Мартін»
Стаття презентує особливості трансформації мотиву робінзонади у романі В.Ґолдінґа «Злодюжка Мартін». У творі відбувається семантична переактуалізація відомої колізії, простежується сюжетотворча функція мотиву. Ключові слова: традиційний матеріал, мотив робінзонади, аксіологічний, антична традиція.
Драчева Светлана (Тюмень, Россия). Робинзонада по-слаповски (на материале романа «Пропавшие в Бермудии»)
Статья посвящена изучению хронотопа романа А. Слаповского «Пропавшие в Бермудии». Автор делает вывод о том, что главным способом организации художественного пространства является перенос принципов интерактивности в художественную литературу. Ключевые слова: хронотоп, топос, локус, виртуальность, робинзонада, авантюрный роман, квест, мениппея, топонимический миф, игра.
Капустина Евгения (Барнаул, Россия). О «канарейке», «море» и «чудном острове» в лирике И. А. Бунина
В статье реконструируется биографический подтекст стихотворения И.А. Бунина «Канарейка» (1921). Коммуникативный статус, а также «параллельное» чтение стихотворения и документальной прозы (мемуаров, писем и т.п.) Бунина указывают на интерференцию двух историй – певчей канарейки и поэта-эмигранта. Выявляется авторское отношение к событиям, произошедшим в России 1917 года, через имплицитную связь последней с «чудным островом» и Атлантидой. Исследование «канареечного текста» этого периода позволяет вписать Бунина в контекст и репрезентировать специфику литературного диалога. Ключевые слова: русская литература; И.А. Бунин; поэзия; автобиографический жанр; подтекст; литературные связи
Секція 8. Море / місто / держава / культура / цивілізація
Стенина Виктория Федоровна (Барнаул, Россия). Курортный текст в эпистолярии А.П. Чехова: оппозиция заграница / Крым
В статье на материале чеховских писем исследуется «курортный текст», осмысляемый автором как текст культуры, актуализирующий в эпистолярии Чехова оппозицию свое/чужое. Статья представляет попытку систематизации чеховских писем о курортах в аспекте биографической ситуации писателя, жизнь и тексты которого меняются с острым обострением хронической болезни. Курортный текст в чеховском эпистолярии «доболезненного» периода создается на стыке реального и ирреального, повторяя созданные в мировой литературе образы. В письмах последнего периода автор статьи видит сближение элементов оппозиции Крым / заграница, что позволяет говорить о «курортных» письмах Чехова как едином тексте о «больном» пространстве. Ключевые слова: русская литература, Чехов А.П., эпистолярий, курортный текст, архетипы
Науменко Наталія Валентинівна (Київ). Образи Криму у художньому світі А. Дімарова (на матеріалі повісті «Поема про камінь»)
У статті репрезентовано особливості інтерпретування мінералогічної символіки у хронотопі морського узбережжя на матеріалі повісті Анатолія Дімарова «Поема про камінь». Показано, що, сполучуючи мінералогічну символіку з мариністичною, письменник творчо переосмислює імпресіоністичну манеру повістування та започатковує своєрідний жанр «постімпресіоністського лапідарію». Ключові слова: мінералогія, літературна творчість, символіка, сенсорика, синтез мистецтв.
Кучеренко Світлана Володимирівна (Одеса). Море Юрія Липи
У статті йдеться про образи моря і морського міста, створені Юрієм Липою. Для презентації образів використано вірші, оповідання, п'єси та праці, написані ним з різних причин у різні часи. Показано значення моря в житті митця, людини, міста, народу, держави. Зроблено спробу побачити море (і місто біля моря) очима автора та його героїв, відчути і зрозуміти його «світ». Ключові слова: образ моря, символіка моря, символ Чорного моря, Чорноморська доктрина, корпорація «Чорноморе», Український Чорноморський Інститут.
Гоголадзе Тамара Ахмедионовна (Гори, Грузия). Жизнь и смерть в приморском городе в рассказах грузинских писателей Гурама Рчеулишвили и Нодара Думбадзе
Приморский город отличается от других. Здесь жизнь и смерть приобретает особую яркость, выразительность. В этом аспекте особенно вожно его особое, художественное отражение в литературе. Грузинские писатели нередко писали о море и её жителях (Л. Киачели, П. Лория, Р. Чачанидзе т др.). Чёрное море особенно связяно с жителями в севере Сухумы и в юге - Батуми. Жизнь коренных жителей и отдыхающих часто переплетены с смертью. В этом аспекте особенно интересны три рассказа грузинского писателя Гурама Рчеулишвили (1934-1960) и рассказа Нодара Думбадзе “Hellados”.
Сєрікова Анастасія Леонідівна (Суми). Карибське узбережжя в інтерпретації Габріеля Гарсіа Маркеса
У статті висвітлюється творчість Габріеля Гарсіа Маркеса у контексті художньої мариністики. Дослідження проводиться на матеріалі оповідань письменника; увага приділяється засобам зображення моря та приморського міста у прозі митця; детально аналізуються особливості «морської» теми в інтерпретації письменника. Проводиться паралель між світом реального і міфічного; з'ясовується специфіка взаємоіснування мешканців примор'я та морського узбережжя. Ключові слова: магічний реалізм, латиноамериканська міфологія, синестезія.
Козан Олена Анатольевна (Анкара, Турция). Образ Чёрного моря и приморских городов в современной турецкой литературе: на примере сборника «Чёрное море в женских рассказах»
В данной статье впервые анализируется образ Чёрного моря и Черноморского региона Турции в современной турецкой литературе на примере сборника рассказов «Чёрное море в женских рассказах». Говорится о морской тематике и её «черноморском» направлении в современной турецкой литературе. Отмечаются особенности восприятия Чёрного моря и приморских городов в турецкой культуре. Анализируются образы и культурные реалии, связанные с Черноморским регионом Турции и получившие отражение в сборнике рассказов. Ключевые слова: Чёрное море, Турция, турецкая литература, женские рассказы, культурные реалии
Воротилина Елена Николаевна (Петрозаводск, Россия). Реальность / фиктивность приморского города и мотив моря в романе А. Андерша «Занзибар, или У последней черты»
На основе рассмотрения мотивной структуры романа Альфреда Андерша «Занзибар, или последняя причина» устанавливается центральное место в ней мотива моря. Мотив моря является ключевым для понимания сюжетодвижения романа. На языковом уровне он преломляется каждый раз по-разному в зависимости от реализации той или иной персонажной перспективы. В то же время мотив моря становится исходным символом, фигурирующим в ключевых позициях текста романа. Ключевые слова: мотив моря, структура повествовательной перспективы, центральный топос, топосы персонажей, смена повествовательных перспектив, ключевые позиции в тексте, аналитическое продвижение сюжета, средства когезии, цельность
Бортнік Жанна Іванівна (Луцьк). Особливості військово-морської тематики в п'єсі Є. Гришковця «Дредноути»
У статті розглядаються характерні особливості військово-морської тематики в монодрамі Є. Гришковця “Дредноути”. Здійснено аналіз основних методів та прийомів, які використовує автор для передачі свого бачення проблеми та переосмислення традиційних образів мариністики. Ключові слова: військово-морська тематика, монодрама, образ, персонаж, стереотип, символ, іронія, ідентифікація, пам'ять.
Колкутіна Вікторія (Одеса). Творча візія Тараса Шевченка в рецепції Дмитра Донцова: ідейно-естетичне навантаження образу моря
У статті досліджується полісемантичні ознаки образу моря у творчості Т.Шевченка з позиції Д.Донцова-літературного критика. Діапазон його використання досить широкий: від екзистенційної риси індивідуально-авторської поетики, від кореляту психологічного стану та настрою героїв-лицарів до виразного виражально-зображального літературно-музичного топосу. Водночас це ще й образ-код, який розкривається не ізольовано, а через чітко окреслену філософсько-есхатологічну дихотомію: воля/неволя, життя/смерть, свобода/рабство, буття земне/вічне життя, занепад/відродження. Ключові слова: концепт моря, національна герменевтика, лицарство.
Секція 9. Море / мистецтво / медіа
Ли Эр Юн (Китай / Минск, Беларусь). Вокально-поэтическое воплощение образа моря в китайских песнях
Во все времена поэты, писатели, певцы и композиторы воплощали образ моря в своих произведениях. Причина этого – невольное возникновение у человека возвышенных чувств при виде прекрасного пейзажа. Песня же является формой искусства, в которой максимально проявляются эмоции людей. Волнующаяся водная стихия вдохновляет человека. Образы моря и музыки похожи. Многие великие произведения китайского песенного искусства посвящены данной теме. Ключевые слова: вокал, поэзия, образ, море, китайская песня.
Михайлова Елена Владимировна (Минск, Беларусь). Образ моря в русских романсах Серебряного века
Цель данной статьи – создание образа моря в русских романсах Серебряного века. Море сравнивается с процессами в человеческой душе и с глобальными категориями. Море – реалия природного мира – амбивалентно: с одной стороны, оно связано с тишиной и покоем, с другой стороны, – это стихия, объективные характеристики которой неопределимы. Оно наделено свободой, силой и красотой. Образ моря – идейная основа рассмотренных романсов. Стихи о море обладают содержанием, близким и понятным для многих людей, а также особым ритмом. Ключевые слова: образ, море, романсы, Серебряный век, музыкально-поэтические произведения.
Івченко Регіна Володимирівна (Дніпропетровськ). Мовна картина світу: концепт моря (на матеріалі марин дніпропетровського художника Михайла Кокіна)
Репрезентовано марини дніпропетровського художника Михайла Кокіна, схарактеризовано концепт «моря». Визначені звукові та поетичні асоціації, кольорові й світлові ефекти, які допомагають створювати мовну картину світу митця. Ключові слова: мовна картина світу, ментальність, концепт, імпресіонізм, марина, мариніст, звукові та поетичні асоціації, кольорові й світлові ефекти.
Ігнатьєва Світлана Євгенівна (Полтава). Лінгвокультурна парадигма концепта «море» у щоденниковій прозі Олеся Гончара
Стаття присвячена дослідженню лінгвокультурної парадигми концепту «море». Здійснюється аналіз цього концепту на матеріалі «Щоденників» Олеся Гончара. Визначена специфіка Гончарового концепту «море» . Ключові слова: лінгвокультурологія, лінгвокультурна парадигма, парадигма наукових знань, концепт, оцінність, кольорова картина світу, кольоровий образ, зоровий образ, слуховий образ.
Терещенко Александр Яковлевич (Киев). «В фарватере маринистики». (Роль и место журнала «Фарватер – Submariners» в становлении и развитии маринистики в отечественной литературе)
К вопросу раскрытия темы «Маринистика в средствах массовой информации» в ходе обсуждения на Международной научной конференции «Маринистика в художественной литературе».
Гаубас Ольга (Запоріжжя). Репрезентація образу моря у сучасних українських періодичних виданнях
У статті аналізується образ моря на сторінках українських періодичних видань як засіб експресивного впливу і формування свідомості сучасної людини, її інтелектуально-естетичного смаку і світосприйняття в контексті існуючих проблем обігу та попиту українських періодичних видань сучасності. Ключові слова: образ-символ моря, естетична вартість, періодичні видання.
Печенюк Єлизавета (Донецьк). Зображення моря в новелі М. Коцюбинського «На камені»
У статті розглядаються засоби зображення моря в новелі Михайла Коцюбинського «На камені», морські пейзажі, які використовуються у творі, тлумачаться у їх зв’язку із головною ідеєю твору. Висвітлено поняття акварелі в літературі, що є яскравим виявом модерністських пошуків, доведено приналежність творів новеліста до імпресіоністичного стилю. Продемонстровано, як слово виступає інструментом творення мікрообразу, який передає переживання героїв, що й служить реалізації задуму автора. Ключові слова: акварель, імпресіонізм, морський пейзаж, засоби зображення.
Секція 10. Актуальні питання літературознавства
Perez Victoria (Puebla, México). De los Laberintos de la Memoria a la Identidad
Основываясь на методике критического дискурс–анализа, в данной статье рассматривается построение идентичности троянской пророчицы Кассандры в одноимённой новелле немецкой писательницы Кристы Вольф. Особое внимание уделяется изучению топосов и дискурсивных стратегий, способствующих лучшему пониманию личности героини. Ключевые слова: идентичность, топос, стратегия, дискурс, нарративный голос.
ТАКІ ТАЛАНОВИТІ ПСИХОЛОГИ
«Аксіологічний потенціал підготовки сучасних магістрів з управління освітою»