кандидат педагогічних наук,

професор

(Національний педагогічний

університет імені М.П.Драгоманова)

 

 

В умовах планомірного реформування вищої освіти в Україні, стійкої орієнтації її на європейську систему освіти та перспективу входження у Болонський процес відбувається постійний перегляд змісту, методів та форм організації навчальної діяльності студентів у вищій школі. Ця проблема вирішується через розробку та введення в дію Галузевих стандартів вищої освіти (ГСВО), створення нових навчальних планів та програм, введення модульної системи вивчення учбових дисциплін, лекційно-тьюторської системи організації навчального процесу. З 1999 року, коли був прийнятий Верховною радою України Закон „Про освіту”, почався процес цілеспрямованої розробки концепції ступеневої (багаторівневої) підготовки фахівців у вищих навчальних закладах. Цій неоднозначній проблемі у психолого-педагогічній літературі присвячено праці А.Алексюка, Л.Артемової, Г.Бєлєнької, К.Бадаляна, Г.Бордовського, О.Глузмана, Г.Грищенка, В.Зубка, Н.Кічука, А.Лігоцького, О.Мадянової, О.Панич, Л.Старовойт та інших, у яких розглядаються не лише основи ступеневої системи підготовки фахівців і її перспективи, а й проблеми розвитку, необхідні умови її становлення та реалізації.

Перехід на ступеневу систему фахової підготовки поставив перед викладачами вищої школи низку проблем, серед яких – узгодження та оптимізація самостійної наукової діяльності студента на різних ступенях навчання шляхом організації наукового дослідження й оформлення його у вигляді курсової, бакалаврської та магістерської роботи. Частково це питання було вирішено у працях Л.Артемової [1], Г.Бєлєнької [1, с. 2], В.Бондаря [3], Е.Вільчковського [3], І.Мороза [4] тощо. Проте, розглядаючи окремо вимоги до написання курсової, дипломної, магістерської роботи, автори не змогли чітко і у порівнянні показати відмінності між ними, що стосуються як змісту, так і організації наукового студентського дослідження. Питання щодо бакалаврської кваліфікаційної роботи лишається відкритим і досі потребує свого розв’язання.

Метою цієї статті є обґрунтування основних методичних підходів до здійснення студентами спеціальності „Дошкільне виховання” самостійного наукового дослідження у вигляді курсової, бакалаврської, магістерської роботи. Завданнями статті виступають:

· окреслення цілей кожного виду самостійного студентського наукового дослідження, передбаченого навчальними планами спеціальності „Дошкільне виховання” на освітньо-кваліфікаційних рівнях підготовки „Бакалавр” та „Магістр”;

· визначення змісту кожного виду наукового студентського дослідження (курсової, бакалаврської, магістерської роботи) та вимог до його оформлення;

·  окреслення вимог до структури, оформлення понятійного апарату та обсягу кожного виду самостійного наукового студентського дослідження в межах навчального плану спеціальності „Дошкільне виховання”.

Самостійна наукова студентська робота, що здійснюється під керівництвом викладача, передбачена навчальними планами спеціальності „Дошкільне виховання” на всіх рівнях підготовки спеціалістів зазначеного фаху. Протягом навчання у бакалавраті, що за діючими галузевими стандартами освіти (ГСВО) триває чотири роки, студенти виконують дві курсові роботи – з психології на другому курсі навчання та дошкільної педагогіки (або однієї з методик дошкільного виховання) на третьому курсі і пишуть обов’язкову для всіх випускників кваліфікаційну бакалаврську роботу на четвертому, останньому курсі. Тобто протягом чотирьох років, починаючи з другого курсу навчання, вони послідовно виконують три види наукового дослідження, два з яких мають форму курсової і одна – випускної кваліфікаційної роботи. Особливістю випускної роботи є те, що вона є обов’язковою для виконання всіма студентами. раніше, до переходу на ступеневу підготовку фахівців, самостійне наукове дослідження на випускному курсі, що мало форму дипломної роботи, виконували лише окремі студенти, які змогли виявити протягом попередніх років навчання ґрунтовну теоретичну підготовку і нахил до наукової діяльності. Метою випускної бакалаврської роботи є засвідчення рівня кваліфікаційної підготовки студента – майбутнього фахівця на відповідному ступені отримання вищої освіти. Проведенням самостійного наукового дослідження та написанням цієї роботи студент завершує цикл опанування обраною спеціальністю на освітньо-кваліфікаційному рівні підготовки „Бакалавр”.

За умови подальшого продовження навчання у магістратурі студент здійснює ще більш ґрунтовне наукове дослідження на вищому рівні самостійності та оформляє його у вигляді випускної магістерської роботи. Вона засвідчує рівень підготовки випускника магістратури і виступає головним критерієм його фахової компетентності за обраною спеціальністю.

Кожний вид самостійного наукового студентського дослідження – від курсової до магістерської роботи передбачений навчальним планом закладу вищої освіти, несе в собі особливе, притаманне лише йому, смислове та виховне навантаження. Першим видом у переліку наукових студентських робіт стоїть курсова робота.

Свою першу курсову роботу з психології студенти спеціальності „Дошкільне виховання” пишуть, згідно діючих навчальних планів, на другому курсі навчання. На момент її написання студенти встигають прослухати курс загальної педагогіки та психології і виконують її паралельно з опануванням курсу вікової психології та дошкільної педагогіки. Щодо курсу „Основи науково-педагогічних досліджень” то, на жаль, на сьогоднішній день у навчальних планах різних педагогічних вузів відсутня єдність у визначенні його місця в системі фахової підготовки студентів. У вищих навчальних закладах цей курс читається на другому році навчання, в інших – на третьому, у окремих навіть на четвертому. В НПУ імені М.Драгоманова, в межах експериментального дослідження, даний курс було введено на першому році навчання студентів через інтеграцію його з дисципліною „Вступ до спеціальності”. Проте це одиничний випадок поміж інших педагогічних вузів України. Отже, в цілому, говорити про ґрунтовну теоретичну підготовку студентів до здійснення першого самостійного наукового дослідження у вигляді курсової роботи з психології ми не можемо.

До того ж на першому й другому курсах навчання не передбачені педагогічні практики, і тому студенти зустрічаються з труднощами у проведенні педагогічного експерименту. Виходять вони з такої ситуації різними шляхами: самостійно шукають базу для проведення експериментальної частини роботи, звертаються до підшефних закладів освіти, знайомих вихователів тощо. У групі дітей дошкільного віку студенти-другокурсники ще не почуваються впевнено, і організація дитячого колективу є для них складною справою. Проте вони можуть організувати взаємодію з однією дитиною чи невеликою підгрупою дітей в той час, як всі інші діти знаходяться під контролем вихователя.

З урахуванням цих умов і має, на нашу думку плануватись та здійснюватись самостійна наукова діяльність студента над курсовою роботою з психології. Цей вид курсової роботи, як і всі інші, передбачає вирішення студентом теоретичних та практичних фахових завдань. Але, орієнтуючись на рівень його попередньої підготовки, доцільно, на наш погляд, обмежити теоретичну частину поглибленим вивченням, систематизацією матеріалу досліджуваної проблеми а практичну – проведенням експерименту з однією дитиною чи невеликою підгрупою дітей. Діти, з якими проводиться експериментальна робота, і ті, що задіяні у контрольному експерименті, можуть бути з однієї групи дитячого садка. Під час виконання студентом першої курсової роботи він потребує більш детальних консультацій викладача і керівництва та допомоги в організації дітей з боку вихователя.

Друга курсова робота – з дошкільної педагогіки чи однієї з методик дошкільного виховання. Термін виконання – 6-й семестр, кінець третього курсу навчання. Теоретичний рівень підготовки до здійснення самостійного наукового дослідження студентів третього курсу значно вищий. По-перше, студенти на цей час встигають прослухати курси з вікової та педагогічної психології, дошкільної педагогіки, фахових методик, основ наукових досліджень. По-друге, вони набувають початкового педагогічного досвіду в процесі лабораторних занять та педагогічної практики у дошкільних закладах освіти. І, по-третє, мають досвід написання курсової роботи. На цьому етапі фахової підготовки вони готові до здійснення нескладного самостійного наукового дослідження з колективом дітей. Студенти, як правило, вже в змозі здійснити не лише аналіз й узагальнення теоретичного матеріалу та перевірку окремих положень дитячої психології і дошкільної педагогіки. Вони готові до внесення елементів новизни у практичну роботу з дітьми на рівні розробки системи занять, створення розвиваючого середовища, впровадження нестандартних форм організації навчання дітей, апробації цікавих прийомів навчання і виховання, побудови нових моделей взаємодії з учасниками навчально-виховного процесу дитячого садка. Формуючий та контрольний експеримент студенти мають проводити вже з різними групами дітей (в умовах одного дошкільного навчального закладу чи навіть різних). Тобто за змістом і організацією ця курсова робота буде відрізнятись від попередньої, дещо збільшується і її обсяг (див. табл. № 1).

Випускна бакалаврська кваліфікаційна робота істотно відрізняється від курсової роботи за структурою та обсягом. По суті, вона є аналогом дипломної і має засвідчити, що випускник бакалаврату готовий до здійснення професійної діяльності – може працювати вихователем у дошкільному навчальному закладі чи сім’ї. Якщо спеціальність, яку опановує студент, має спеціалізацію, це обов' язково позначається на виборі теми та у змісті наукового дослідження.

Для написання курсової роботи ми використовуємо „простий” план, у якому практична частина відображається в одному параграфі та звучить як „Досвід роботи з дітьми в контексті вивчення питання ... (згідно теми курсової роботи)”. Бакалаврська робота структурується за „складним” планом. План бакалаврської роботи містить два розділи, один з яких є теоретичним, а один-суто експериментальним. У свою чергу кожний розділ складається з 3-4 параграфів. Ускладнюється понятійний апарат, збільшується обсяг, розмежовується за окремими параграфами опис констатуючого, формуючого та контрольного експерименту. У змісті знаходять своє відображення знання студента з історії педагогіки, загальної та дитячої психології, дошкільної педагогіки та фахових методик.

Магістерська робота є наступним ступенем фахового зростання. Організація і проведення наукового дослідження та оформлення його у вигляді магістерської роботи має на меті сформувати у магістрантів стійкий інтерес до наукового дослідження, поглибити й розширити (за рахунок опрацювання першоджерел) теоретичні знання, опанувати вміння творчо застосовувати теоретичні знання з психолого-педагогічних дисциплін, критично оцінювати фахову літературу, самостійно здобувати дослідним шляхом нові педагогічні знання, вдосконалювати ними теорію та практику дошкільного виховання.

Магістерська робота являє собою самостійне педагогічне дослідження і є органічною складовою навчального процесу як засіб перевірки всебічної готовності магістранта до власного наукового пошуку. Обов’язковою умовою підготовки магістерської роботи є чітке уявлення автора про сучасний рівень наукових досягнень теорії та практики дошкільної психології та педагогіки і перспективи розвитку педагогічної науки в цілому. На основі цих уявлень магістрантом повинні бути сформульовані власні педагогічні положення, дієздатність яких він має надалі перевірити в процесі дослідно-експериментальної діяльності. Магістерська робота повинна узагальнювати хоч і невеликий, але самостійний науковий пошук виконавця, а не повторювати чи констатувати загальновідомі істини. За змістом і формою магістерська робота дає підстави для судження про рівень спеціальної підготовки магістра, про його педагогічну зрілість як викладача і дослідника. Щодо плану та понятійного апарату студентського дослідження, то тут також відбуваються послідовні ускладнення. План може складатися з 2-3-х розділів. Два розділи носять теоретичний характер і один – практичний. У теоретичних розділах може бути представлений історичний огляд виникнення, розвитку та пошуку шляхів вирішення певної проблеми. Студент може звернутись до філософських підвалин її становлення та розв’язання, має надати чітке визначення та розкрити сутність тих понять та категорій, що використовуються в роботі. Позитивним є факт формулювання магістрантом власних визначень, опис науково обґрунтованих особистих концептуальних підходів до розв’язання піднятої проблеми. Бажано, щоб у магістерській роботі були висвітлені психологічні теорії та механізми, що покладені в основу педагогічних дій дослідника. Тематика магістерських робіт може бути різноманітною і коливатися від проблем виховання дітей дошкільного віку до організації і здійснення навчального процесу у вищій школі. Вибір теми залежить від інтересів магістранта та спрямованості його на подальшу практичну діяльність у якості викладача вищої школи чи науковця в галузі дошкільної освіти.

Слід зазначити, що за перехідними планами підготовки фахівців в галузі дошкільного виховання ще певний час у педагогічних навчальних закладах ІІІ – ІV рівнів акредитації готуватимуть студентів за трьома освітньо-кваліфікаційними рівнями – „Бакалавр”, „Спеціаліст” та „Магістр”. На освітньо-кваліфікаційному рівні підготовки „Спеціаліст” студенти за бажанням можуть виконувати дипломну роботу. Вимоги до її структури та оформлення ідентичні тим, які висуваються до бакалаврської кваліфікаційної роботи. Зміст також має відповідати кваліфікації спеціаліста. Оскільки випускники цього рівня навчання отримують у дипломі запис про присвоєння їм кваліфікації організатора дошкільної освіти, то й зміст наукової роботи має засвідчити наявність у студентів саме таких умінь. З повним переходом системи вищої освіти України на двоступеневу систему підготовки кадрів дипломна робота поступиться місцем бакалаврській.

Ускладнення у структурі та обсязі наукових студентських робіт представлені у наступній таблиці.

№	Вид самостійного наукового студентського дослідження	Місце у системі фахової підготовки за навчальним планом	Вид плану наукової роботи	Обов’язкові елементи понятійного апарату наукового дослідження	Загальний обсяг роботи (без додатків)
1	Курсова робота з психології	ІV семестр (2-й курс)	простий	Мета і завдання дослідження	25 стор.
2	Курсова робота з дошкільної педагогіки (чи однієї з методик дошкільного виховання)	VІ семестр (3-й курс)	простий	Мета, завдання, методи дослідження, база експериментального дослідження	30-40 стор.
3	Бакалаврська кваліфікаційна робота	VІІІ семестр (4-й курс)	складний (містить ІІ розділи: теоретичний і практичний)	Об’єкт, предмет, мета, завдання, методи дослідження, база експериментального дослідження	50-60 стор.
4	Магістерська робота	Х семестр (5-й курс)	складний (містить ІІ і більше розділів: теоретичні і практичний)	Об’єкт, предмет, мета, гіпотеза, завдання, методи дослідження, база експериментального дослідження	60-80 стор.

 

Підсумовуючи все вищесказане, можна констатувати, що в основу загальних підходів до організації та змісту наукового студентського дослідження, яке здійснюється в межах навчального плану і є форму бакалаврської, дипломної чи магістерської роботи, мають бути покладені освітньо-кваліфікаційні характеристики (ОКХ) випускника. Курсові роботи є початковою формою організації самостійного наукового студентського дослідження. Їх мета – введення студента у світ наукового дослідження, перевірка рівня теоретичної підготовки, розвиток інтересу до самостійного наукового дослідження та формування спеціальних дослідницьких умінь. Робота над ними є ступенями підготовки випускників до серйозного наукового пошуку, що має спочатку вигляд бакалаврської, дипломної, магістерської роботи, а у просторі неперервної освіти тяжітиме до постійного вдосконалення на все вищих рівнях самореалізації особистості.

1. Артемова Л.В., Бєлєнька Г.В. Магістерська робота. Методичні реко­мендації та вимоги до їх написання та оформлення. – К.: НПУ, 2001. – 25 с. Магістерська робота. Методичні реко­мендації та вимоги до їх написання та оформлення. – К.: НПУ, 2001. – 25 с.

2. Бєлєнька Г.В. Особливості формування професійної компетентності у студентів дошкільного фаху в умовах ступеневої освіти // Наука і сучаcність. Збірник наукових праць НПУ ім.М.П.Драгоманова. Т.29. – К.: Логос, 2001.– С. 26 – 33.

3. Бондар В.І., Вільчковський Е.С. Критерії оцінки дипломної роботи студентів – випускників педагогічного факультету УДПУ ім. М.П.Драгоманова // Удосконалення професійної підготовки спеціалістів дошкільного профілю / Упоряд. Артемова Л.В., Лисенко Н.В. – К.: УДПУ ім. М.П.Драгоманова, 1986. – С. 28-31.

4. Мороз І.В. Структура дипломних, кваліфікаційних робіт та вимоги до їх написання, оформлення і захисту. – К.: Курс, 1997. – 56 с.

5. Про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту) //Інформ. збірник Міністерства освіти і науки України. – К.: МОНУ – 2001. – № 13. – С. 6-32.

6. Стрельский В.И. Основы научно-исследовательской работы студентов: Учебн. пособие Основы научно-исследовательской работы студентов: Учебн. пособие. – К.: Вища школа, 1981. – 151 с.