Запрошуємо взяти участь у І Міжнародній науково–практичній інтернет-конференції «Розвиток економічного та соціального середовища в сучасних умовах»
Document Actions
ПРИНЦИПИ ОСВІТНЬОГО МЕНЕДЖМЕНТУ
О.М.Гурова,
кандидат педагогічних наук,
доцент
(Мелітопольський державний
педагогічний університет)
ПРИНЦИПИ ОСВІТНЬОГО МЕНЕДЖМЕНТУ
Сьогодні здійснюється активна розробка основ теорії управління закладами освіти. Провідні фахівці (П.Власов, М.Гриньова, Л.Диниленко, В.Маслов, З.Онішків, В.Симонов, В.Шаркунова, О.Штепа та ін.) доходять висновку про реалізацію загальних принципів управління в освітніх закладах, але в нашій країні на сучасному етапі немає єдиної думки щодо шляхів розв’язання цієї проблеми: «У літературі з питань управління школою, ПТУ, технікумом, ВНЗ, – підкреслюють В.Маслов, В.Шаркунова, – різні автори виділяють неоднакову кількість принципів і по-різному їх називають. Це є наслідком авторського суб’єктивізму щодо визначення поняття принципу й повноти аналізу таких складних систем, якими є управління та навчальний заклад» [3, с. 77].
Проведений аналіз наукової літератури дозволив виділити розбіжності в трактуванні принципів. На погляд З.Онішківа, принципи управління освітніми закладами мають розглядатися не відокремлено один від одного, а в комплексі. Саме такі вихідні положення (демократизації; поєднання колегіальності з персональною відповідальністю; науковості; перевірки фактичного виконання фактичних рішень; оперативності, конкретності й діловитості; цілеспрямованості; ініціативності й активності; оптимізації), вважає автор, забезпечують якісне управління системою освіти [4, с. 4-6].
Л.Даниленко вказує на необхідність брати за основу загальноприйняті принципи управління (гідності, самооцінювання, універсальності, краси, подолання, солідарності, пізнання), сформульовані народною педагогікою в формі аксіом: «ніколи не принижуйся для досягнення мети», «вивчай самого себе, знай свої сильні й слабкі сторони», «вік живи – вік учись», «прагни бути універсалом у своїй сфері», «роби все естетично», «не сумуй через поразку», «робимо разом те, що нам необхідно» [5, с. 144-145].
В.Маслов, В.Шаркунова, М.Гриньова, О.Штепа під принципом управління розуміють фундаментальне вихідне положення, що випливає із стійких тенденцій, закономірностей існування й розвитку конкретної системи. Виділені ними принципи мають об’єктивний характер. На основі аналізу тенденцій і закономірностей автори формулюють вихідні положення, які відображають причинно-наслідкові зв’язки системи, забезпечують її стабільність та розвиток (соціальної детермінації в управлінні навчальним закладом; гуманізації та психологізації в діяльності менеджера; науковості та компетентності в управлінні закладами освіти; інформаційної достатності; аналітичного прогнозування; оперативного регулювання; зворотного зв'язку; поступовості та перспективності; демократії та централізму; стимулювання уваги до кадрів; правової пріоритетності та законності; фінансово-економічної раціональності та ініціативності) [1, с. 12-13; 3, с. 77-84].
Ю.Конаржевський під принципами розуміє основні положення, на які орієнтується менеджер у процесі управління. Принципи, на його погляд, визначаючи потреби до змісту, структури, організації цього процесу, є ідейною основою теорії та практики управління й мають використовуватися як фундаментальні аксіоми. Ю.Конаржевський виокремлює такі принципи: поваги й довіри; цілісного погляду на особистість; співробітництва; соціальної справедливості; індивідуального підходу; збагачення праці вчителя; особистісного стимулювання; єдиного статусу; перманентного підвищення кваліфікації; консенсусу; колективного прийняття рішення; участі в управлінні вчителів та делегування повноважень; цільової гармонії; горизонтальних зв’язків; автономізації управління; постійного оновлення [2, с. 106-119]. Виділені автором принципи синтезують об’єктивність закономірностей управління й характерні риси управлінської практики.
На підставі розгляду поглядів різних авторів ми дійшли висновку, що для якісного функціонування освітніх закладів керівникам потрібно змістити акцент на духовну основу управління. Ефективність управління має забезпечуватися творчим дотриманням провідних наукових правил і норм, які ми визначаємо як принципи. До них належать принципи духовної спрямованості, культуровідповідності, природовідповідності, актуальності змісту управління, принцип рентабельності,ділової активності педагогічного персоналу як суб’єктів управління, ефективності управління, зв’язку теорії менеджменту освітніх установ з практикою, доступності завдань та вимог, систематичності, послідовності та цілісності, інтеграції, індивідуального та диференційованого підходу, партнерського характеру взаємин між суб’єктами управління, рентабельності. Охарактеризуємо ці принципи.
Принцип духовної спрямованості вимагає утвердження пріоритету духовного розвитку персоналу, орієнтації його на загальнолюдські та загальнонаціональні цінності, їх пріоритет над ідеологічними цінностями.
Принцип культуровідповідності передбачає формування змісту управління в поєднанні з сучасними досягненнями вітчизняної та світової культури управління, з урахуванням народних традицій і обрядів.
Принцип природовідповідності забезпечує найбільш природний шлях організації управління з урахуванням індивідуально-психічних особливостей кожного працівника закладу освіти.
Принцип актуальності змісту управлінняреалізується шляхом відбору позитивних аспектів сучасних тенденцій в освітньому менеджменті, змісті законів, державних програм, концепцій.
Принцип рентабельностідозволяє раціонально ставитися до фінансів та матеріальної бази освітнього закладу, що має бути одним із пріоритетних напрямів діяльності керівника.
Принцип ділової активності педагогічного персоналу як суб’єкта управліннявідображає залежність здійснення всіх стратегічних цілей, якісної реалізації поточних справ від можливостей їх науково-методичного, матеріально-технічного забезпечення, фінансування та реалізуєтьсяшляхом широкого використання ділової активності та суб’єктивності особистості кожного працівника, надання йому можливостей для професійного самовдосконалення.
Принцип ефективності управлінняпередбачає досягнення запланованого результату з найменшими зусиллями й у найкоротші терміни, відображає зв’язок між умовами та результатами процесу управління освітніми закладами.
Принцип зв’язку теорії менеджменту освітніх установ з практикою орієнтує на глибоке розкриття практичної значущості позитивних аспектів сучасних тенденцій в освітньому менеджменті, змісті законів, державних програмах, управлінських концепціях. З цією метою важливо наблизити процес управління освітніми закладами до конкретних умов використання провідних теоретичних ідей менеджменту, залучати персонал організації до наукового пошуку практичних методів. У результаті забезпечення органічного зв’язку теорії менеджменту освітніх установіз практикою керівники та працівники установ та організацій мають змогу не лише ефективно працювати, але й апробувати свої знання, навички й уміння в конкретних умовах освітніх закладів, тим самим здобуваючи досвід професійної діяльності.
Принцип доступності завдань та вимогдосягається шляхом визначення актуального рівня професійної компетентності працівника, перед яким формулюються завдання й вимоги, які не перевищують його можливості. Реалізація цього принципу забезпечує розуміння цілей освітніх установ на основі поступового здійснення завдань організації; фіксацію результатів спостережень за ефективністю вибраних форм і методів управління з метою забезпечення відповідності між змістом і інструментарієм для його реалізації; широке використання можливостей диференціації при організації колективної діяльності й самостійної роботи працівника.
Принцип систематичності та послідовності освітнього менеджменту зумовлений закономірністю, що розвиток будь-якої освітньої організації є послідовним процесом змін стадій, кожна з яких ґрунтується на попередній і виступає підґрунтям для наступної. Врахування цієї закономірності зумовлює чітку структурну організацію праці, раціональний розподіл її на окремі смислові фрагменти й поетапне їх виконання працівниками.
Принцип цілісності управліннязумовлений розумінням навколишньої дійсності, дає уявлення про наявність зв’язків між елементами та явищами в суспільному житті. Сутність цього принципу в управлінні освітніми установами полягає в підпорядкуванні всіх управлінських рішень. Цілісність має пронизувати весь процес управління.
Принцип інтеграції передбачає наявність різноманітних зв’язків між об’єктами управління при виконанні завдань та вимог, що сприяє формуванню в працівників системного уявлення про загальні проблеми в закладах освіти, дозволяє їм бачити в нових явищах відомі закономірності, ефективніше застосовувати професійні знання.
Ефективність управління забезпечується також дотриманням принципу індивідуального та диференційованого підходу, згідно з яким вибір завдань і контроль за їх виконанням здійснюється з урахуванням рівня професійної компетентності кожного працівника.
Принцип партнерського характеру взаємин між суб’єктами управління передбачає оптимальне поєднання форм і методів роботи в освітніх установах, організацію проблемно-діалогічного характеру взаємодії працівників, стимулювання їх духовного розвитку, підтримання суб’єкт-суб’єктних взаємин між учасниками процесу професійної діяльності. Розвиток цих взаємин відбувається в напрямі зближення виконавських функцій персоналу, делегування працівникам частини професійних повноважень як часткову передачу певних повноважень від керівника підлеглим.
Підсумовуючи викладене, зазначимо, що в умовах соціально-економічної перебудови менеджери закладів освіти мають дотримуватися тих духовних основ, які стали загальноприйнятими в суспільстві.
ЛІТЕРАТУРА
1. Гринькова М.В., Штепа О.Г. Менеджмент в освіті: Навч. пос. для студ. і магіст. спец. пед. ун-тів. – Полтава, 2003. – 73 с.
2. Конаржевский Ю.А. Менеджмент и внутришкольное управление. – М.: Изд. Центр «Педагогический поиск», 2000. – 224 с.
3. Маслов В.В. Шаркунова В.В. Принципи менеджменту в установах освіти // Освіта і управління. – 1997. – №1. – С. 77-84.
4. Онішків З.М. Основи школознавства: Навч. пос. для студ. пед. вузів. – 3 вид., доп. і перероб. – Тернопіль: Вид. «Навчальна книга-Богдан», 2003. – 176 с.
5. Освітній менеджмент: Навч. посібник / За ред. Л.Даниленко, Л.Карамушки. – К.: Шкільний світ, 2003. – 400 с.
by
melechko
—
last modified
2006-10-23 09:05
