Document Actions

ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ АНАЛІЗ УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МЕНЕДЖЕРА ЗАКЛАДУ ОСВІТИ

Ю.С.Гуров,

кандидат педагогічних наук,

доцент,

Л.Ю.Москальова,

кандидат педагогічних наук

(Мелітопольський державний

педагогічний університет)

ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ АНАЛІЗ УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МЕНЕДЖЕРА ЗАКЛАДУ ОСВІТИ

Історія, теорія та практика освітнього менеджменту в Україні переживають період нагромадження фактів і загалом початкового, первинного їх осмислення в контексті національної культури. У сучасних умовах особливої актуальності набувають дослідження функцій менеджменту (П.Власов, Л.Даниленко, В.Маслов, Б.Ребус, В.Симонов, В.Шаркунова, В.Якунін та ін.).

Дослідники звертають увагу на вивчення змісту й структури управлінської діяльності, що розглядається в сучасній науковій літературі. Так, О.Лойко визначає термін "діяльність" як "один із найважливіших атрибутів буття людини, що пов’язаний із цілеспрямованими змінами зовнішнього світу, самої людини" [4, с. 210]. В українському педагогічному словнику термін "діяльність" визначається як "спосіб буття людини у світі, здатність її вносити в дійсність зміни" [1, с. 98]. Метою управлінської діяльності, за висловом Л.Даниленко, є визначення способів подолання невідповідностей між стандартом освіти та педагогічною творчістю персоналу [5, с. 133]

Поняття "управлінська діяльність в освіті", ґрунтуючись головним чином на виявленні сутності феномена "діяльність", є особливим видом діяльності, спрямованої на підготовку персоналу освітніх організацій та установ до професійної педагогічної діяльності, згідно з економічними, політичними, моральними й естетичними цілями. Управлінська діяльність складається з багатьох внутрішньо взаємозалежних компонентів, кожному з яких відповідає низка взаємопов'язаних функцій. На необхідність виявлення функцій управлінської діяльності вказує й М.Згуровський: "До управлінської функції належить також забезпечення нормативно-законодавчої бази. А це низка актів, наказів, розпоряджень та інших документів, які б регламентували й спрямовували галузь на вміння виживати й повноцінно функціонувати в нових соціально-економічних умовах" [2, с. 8]. Функціональний аналіз управлінської діяльності розкриває систему основних властивостей, ставлень і дій, що утворюють у сукупності особистість менеджера. Як складна динамічна структура, остання адекватно відбиває структуру управлінської діяльності.

Аналізуючи управлінську діяльність менеджера освітніх установ, варто окреслити три групи функцій: термінальні, або функції-цілі (неперервного навчання, виховна, оздоровча, розвиваюча, соціалізуюча); інструментальні, або функції-засоби (діагностична, диференціальна, стимулююча, прогнозуюча); операційні або функції-прийоми (вимір і оцінювання, методична, управлінська, коригуюча, констатуюча).

Характеризуючи функції термінальної групи в цілому, слід зазначити, що вони, відбиваючи сутність цілей і завдань управління, допомагають менеджеру виробити ставлення до колективу працівників і дозволяють знаходити управлінські рішення питань, пов'язаних з функціонуванням освітньої організації.

Робота менеджера в навчальному процесі пов'язана зі свідомою управлінською діяльністю, яка спрямована на створення сприятливих умов навчання, вдосконалення в засвоєнні знань, умінь і навичок, підготовки до трудової, фізичної, професійної діяльності. Розкриваючи сутність функції неперервного навчання, В.Лозниця пише, що мета керівника освітніх установ полягає в передачі максимуму знань і вмінь із мінімальними затратами й у історично короткі строки [3, с. 28]. Упровадження цієї функції найчастіше відбувається у формі проведення соціально-психологічних тренінгів для працівників організацій, які надалі залежно від конкретних запитів можуть доповнюватися індивідуальними консультаціями для учасників тренінгу.

Керівник повинен враховувати виховну функцію, яка полягає в розвитку основних особистісних якостей персоналу. Виховуючи такі вольові якості, як сміливість, мужність, дисциплінованість, відповідальність, менеджер створює духовно-моральну основу особистості працівника, формує систему його поведінки, що забезпечує нормативне виконання обов'язків іншими людьми.

Розкриваючи працівникам сутність етичних основ професійної діяльності, менеджер наводить факти з історії національної культури, співвідносячи їх з методиками вдосконалення професійної компетентності в інших країнах.

Піклуючись про відпочинок персоналу, керівник сприяє зміцненню здоров'я працівників. Він використовує метод творчих бесід про здоровий спосіб життя, загартування, позитивний уплив регулярних занять фізичними вправами. Такі творчі бесіди сприяють підвищенню якості роботи, покращенню взаємостосунків у колективі.

Ґрунтуючись на тому, що управлінська діяльність є активним процесом, менеджер повинен розвивати в працівників прагнення до самостійного пізнання, набуття нових професійних знань і досвіду. Важливою умовою самовдосконалення персоналу є зміст і структура професійної діяльності. Діяльність менеджера й персоналу має спиратися на принцип “співтворчості”. Так, указуючи працівникам освітніх установ напрями самовиховання, керівник повинен надати їм можливість самостійно організовувати творчі вечори, конференції з питань, що є актуальними для освітнього закладу.

Завдання, що реалізує менеджер у рамках соціалізуючої функції, близькі до виховної функції та функції неперервного навчання. Соціальна практика управлінської діяльності є тим каналом, за допомогою якого здійснюється процес передачі цінностей від керівника до підлеглих. Але на відміну від виховної функції та функції неперервного навчання головна мета соціалізуючої функції полягає в тому, щоб основна увага була приділена формуванню відносин між підлеглими й не завжди ідеально організованим соціальним середовищем.

Друга група функцій – інструментальна – містить у собі завдання, завдяки яким мета управлінської діяльності менеджера освітньої установи трансформується в безпосередню систему впливів на персонал у конкретних умовах.

Щоб мати повну інформацію про професійну компетентність працівника, менеджер повинен володіти системою її діагностики, що містить у собі знання, необхідні для даної спеціальності або посади; уміння й навички, необхідні для успішного виконання функціонально-посадових обов’язків; професійні, ділові та особистісно значущі якості, що сприяють найповнішій реалізації власних сил, здібностей і можливостей; загальна культура; мотивація професійної діяльності.

За результатами діагностики професійної компетентності відбувається диференціація персоналу, що дозволяє керівнику визначити можливості підлеглих, оцінити їхню майстерність, професіоналізм.

Управлінська діяльність керівника більш ефективна, якщо спирається на активність персоналу, й тому його завдання – стимулювати підлеглих до якісного виконання професійних обов’язків. Мотивація пов’язана з процесом спонукання підлеглих до діяльності через формування мотивів поведінки, спрямованої для досягнення особистих цілей і цілей освітньої організації. Процес мотивації передбачає розгляд певної послідовності взаємозалежних категорій: потреби працівників – їхні інтереси – мотиви діяльності – дії.

Менеджер, намічаючи перспективи розвитку організації освітньої установи, повинен прогнозувати кінцеві результати її просування в галузі освіти. Проект плану-прогнозу обговорюється керівною командою та координаторами й адаптується до умов закладу. Інформаційні системи передбачають не тільки визначення ключових цільових напрямків, методів вимірювання, базового стандарту, але й показу того, що відбудеться, якщо інформація не відповідатиме стандарту. Таким чином встановлюється зв'язок між процесами прогнозу та покращення якості управлінської діяльності.

Переходячи до останньої – операційної – групи функцій, слід зазначити, що вони спрямовані на вдосконалення форм, методів і прийомів управлінської діяльності.

Існуюча в менеджменті наука про вимір і оцінювання досягнень в освітній галузі дозволяє планувати підготовку персоналу.

Центр оцінювання – це установа, в якій здійснюється оцінювання здатності працівників виконувати певні функції. Робота в центрах найчастіше проводиться спеціалізованими установами, які запрошуються відділами кадрів, адміністрацією освітніх закладів. Методи центру оцінювання можуть застосовуватися лише людьми, підготовленими для цього, як правило, це кілька експертів-спостерігачів. Результати оцінювання персоналу мають базуватися на сумарній інформації, отриманій кількома експертами за допомогою різноманітних методів. У такому разі для керівника важливим є пошук і вдосконалення інформативних форм виміру й оцінювання. Відвідуючи й проводячи показові виступи, конференції, свята й заходи, він має фіксувати успіхи й невдачі працівників для подальшого обговорення.

Аналізуючи власну управлінську діяльність, менеджер повинен підвищувати ефективність методик, намічати перспективні зміни, моделювати, конструювати й реалізовувати методичну діяльність у процесі керівництва.

Менеджер, керуючи процесом управлінської діяльності, має володіти методами контролю, що є компонентом управління (оглядовий, попередній, персональний, тематичний, фронтальний, узагальнюючий контроль).

Керівникові, складаючи плани управління якістю діяльності освітніх закладів, інноваційні програми та ін., слід учасно вносити зміни в роботу працівників, указувати на помилки, коригувати та в разі необхідності рекомендувати підвищення кваліфікації кожному членові колективу.

Констатуюча функція фіксує рівень досягнень підлеглих як основу для подальшої професійної діяльності, дає змогу керівникові робити висновки про особистісні особливості кожного працівника.

Проаналізувавши склад управлінської діяльності, слід зазначити, що основними є такі її функції: неперервного навчання, виховна, оздоровча, розвиваюча, соціалізуюча, діагностуюча, диференціальна, стимулююча, прогнозуюча, вимірювальна, методична, управлінська, коригуюча й констатуюча. Усі вони мають важливе значення в підвищенні рівня професійної компетентності персоналу.

ЛІТЕРАТУРА

1. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник. – К.: Либідь, 1997. – 376 с.

2. Згуровський М. Актуальне інтерв’ю. Реальний шлях збереження освіти – реформування// Освіта і управління. – 1997. – №1. – С. 6-12.

3. Лозниця В.С. Психологія і педагогіка: основні положення. Навч. посіб. для самост. вивчення дисципліни. – К.: Екс об’ява, 1999. – 304 с.

4. Новейший философский словарь / Сост. А.А.Грицанов. – Минск: Изд. В.М.Скакун, 1998. – 896 с.

5. Освітній менеджмент: Навч. посібник / За ред. Л.Даниленко, Л.Карамушки. – К.: Шкільний світ, 2003. – 400 с.

by melechko — last modified 2006-10-23 09:05

BDPU

Document Actions

ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ АНАЛІЗ УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МЕНЕДЖЕРА ЗАКЛАДУ ОСВІТИ