Document Actions

ВИКЛАДАННЯ СПЕЦКУРСУ «УКРАЇНСЬКІ МУЗИЧНО-ХОРЕОГРАФІЧНІ ТРАДИЦІЇ В ДОШКІЛЬНІЙ ОСВІТІ» ЯК УМОВА РОЗВИТКУ ТВОРЧОСТІ СТУДЕНТА

А.С.Шевчук,

кандидат педагогічних наук,

старший викладач

(Київський міський педагогічний

університет ім. Б.Д.Грінченка)

ВИКЛАДАННЯ СПЕЦКУРСУ «УКРАЇНСЬКІ МУЗИЧНО-ХОРЕОГРАФІЧНІ ТРАДИЦІЇ В ДОШКІЛЬНІЙ ОСВІТІ» ЯК УМОВА РОЗВИТКУ ТВОРЧОСТІ СТУДЕНТА

Сучасне українське суспільство потребує нової генерації фахівців, здатних ініціювати ідеї, продукувати оригінальне, актуалізувати власну креативність як в особистому житті, так і в професійній освітній сфері, спроможних забезпечити прогресивний розвиток вітчизняної освіти відповідно до національного досвіду нашого народу та світових досягнень.

Отже, актуальність проблеми розвитку творчості сучасних педагогів на основі запровадження спецкурсу із застосуванням українських хореографічних традицій обумовлена запитами суспільства у творчо розвинутих особистостях, потребами вищої школи в ефективному використанні мистецьких традицій, недостатнім забезпеченням процесу підготовки спеціалістів на їх основі та водночас урахуванням змін, що викликані узгодженням системи освіти України із стандартами Болонської декларації.

Сучасні реалії, на думку Т.Поніманської, орієнтують на спеціальну підготовку вихователя як гуманістично зорієнтованої особистості, здатної оперативно реагувати на динаміку соціально-економічних процесів, умов професійної діяльності, розробляти й упроваджувати нові технології в навчанні й вихованні дітей. Автор стверджує, що зміст вузівської підготовки має відповідати вимогам часу, а саме: „пріоритетові національних і загальнолюдських духовних цінностей; органічному зв’язку спеціальних курсів з національною культурою, історією, традиціями українського народу” [2, с. 135-136].

На думку Ю.Сухарнікова, освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти в Україні поєднує в навчальних програмах академічну й професійну спрямованість, але реально дещо формалізовано [5]. Знижується якість вищої освіти загалом, утрачає фундаменталізація освіти, страждає практична підготовка студентів, оскільки вони не отримують повноцінних навичок професійної роботи. Згідно з Міжнародною стандартною класифікацією освіти професіоналізація навчального процесу має спрямовуватися на забезпечення студентів практичними навичками, „ноу-хау”, які вважаються необхідними для безпосередньої роботи за професією.

У сучасних літературних джерелах вітчизняні автори висвітлюють проблему розвитку творчості студента через різні освітні аспекти: оновлення або розробку програм з нормативних дисциплін [4], презентацію напрямів і змісту самостійної роботи студентів [6], створення програм інноваційного характеру [1], розробку окремих нових програм і змісту спецкурсів [3] тощо.

Зокрема, вирішення проблеми через упровадження спецкурсів не є суто інноваційним підходом. Однак на сучасному етапі цей процес ускладнюється різними чинниками й насамперед відсутністю програм спецкурсів згідно з конкретною дисципліною педагогічно-професійного циклу. Недостатність публікацій, в яких би проблема розглядалася з позиції інтеграції навчальної дисципліни (наприклад, однієї з методик дошкільного виховання) й спецкурсів, зумовила вибір теми даної публікації.

Метою статті визначено обґрунтування й висвітлення змісту спецкурсу, який би став сприятливою умовою розвитку творчості студента, забезпечував професійну спрямованість освіти майбутнього педагога-дошкільника на вітчизняних і світових засадах, відповідав дисципліні „Теорія та методика музичного виховання дітей дошкільного віку”.

Мета зумовила постановку таких завдань: обґрунтувати необхідність розробки спецкурсу „Українські музично-хореографічні традиції в дошкільній освіті”; презентувати розроблені основні складові програми спецкурсу (мета, завдання, тематичний план, зміст, форми й умови організації).

Нині одним із пріоритетів Української держави визначено національний характер освіти й національне виховання, які мають здійснюватися на всіх етапах навчання дітей та молоді й спрямовуватися на залучення їх до глибинних пластів національної культури й духовності, формування національних світоглядних позицій, поглядів, переконань на основі цінностей вітчизняної й світової культури.

Постановка проблеми в трьох її вимірах, що стосуються залучення дітей дошкільного віку до національної культури, винайдення шляхів формування національного світогляду та художньо-естетичної культури молодої людини в період, коли активно розвивається її особистість і формуються професійні переконання, й нарешті, набуття студентами фахової компетентності щодо творчого використання цінностей українського мистецтва в дошкільній освіті, зумовила необхідність розробки й упровадження спеціального курсу „Українські музично-хореографічні традиції в дошкільній освіті”.

Метою спецкурсу визначено: засвоєння студентами системи науково-теоретичних знань і понять про українські музично-хореографічні традиції, усвідомлення їхнього педагогічного потенціалу і впливу на виховання й розвиток дошкільників, набуття професійної компетентності, навичок і творчих умінь запровадження українських музично-хореографічних традицій у дошкільну освіту, виховання національно спрямованих, творчих особистісних якостей майбутнього педагога.

Мета спецкурсу зумовила постановку таких завдань:

– ознайомлення студентів з системою науково-теоретичних знань, положень щодо українських музично-хореографічних традицій, оволодіння відповідними поняттями;

– формування уявлень про педагогічний потенціал українських музично-хореографічних традицій, сприятливий для виховання дошкільників;

– вивчення можливостей українських музично-хореографічних традицій для музично-рухового й особистісного розвитку дошкільників загалом;

– актуалізація необхідності створення спеціальних умов запровадження українських музично-хореографічних традицій у педагогічну практику, опанування методів і прийомів засвоєння означених традицій з дітьми дошкільного віку;

– навчання прийомів пластично-виразного виконання українських танцювальних рухів, формування навичок емоційно-усвідомленого виконання репертуару українських музично-хореографічних традицій (канонів, зразків, варіантів) в усталеному й варіативному вигляді, розвиток творчих умінь імпровізації рухів, вигадування варіантів репертуарних творів;

– з’ясування впливу українських хореографічних традицій на виховання й розвиток дитини-дошкільника;

– виховання в студентів національно спрямованих особистісних якостей (національної самосвідомості, ідентифікації, менталітету, ціннісного ставлення до українських традицій і мистецтва хореографії тощо), розвиток музикальності, танцювальності, творчих здібностей студентів, культури виконання українського хореографічного репертуару дітей, пластичності, природності й водночас артистичності виконавства тощо.

Зміст програми розроблено на основі сучасних досліджень і публікацій [7]. Він конкретизується в кожній навчальній темі низкою науково-теоретичних, методичних та практичних питань щодо мистецько-педагогічного потенціалу українських музично-хореографічних традицій, особливостей методики запровадження їх до освітньо-виховного процесу з дітьми дошкільного віку, формування в студентів елементарних навичок музично-хореографічного виконавства й творчості, а також педагогічної майстерності формування відповідних навичок у дітей.

Наприкінці кожної теми подаються ключові поняття для засвоєння студентами. З тих тем, з яких у плані вказуються години на самостійну роботу, пропонуються студентам питання та індивідуальні творчі завдання. Орієнтовний тематичний план курсу складається з двох взаємопов’язаних розділів і восьми тем.

Таблиця 1

Орієнтовний тематичний план спецкурсу

№ розділу	№ теми	Розділ / Тема	Всього годин	Разом: аудит.	Лекції	Семінари	Практичні	Разом: самост.	Самост. і контр.-оцінюв. робота
1		Мистецько-педагогічний потенціал українських музично-хореографічних традицій	10	8	2	2	4	2	Тести
	1	Українські музично-хореографічні традиції як культурно-мистецьке явище			2				Тези; цитати; схема
	2	Механізм функціонування українських музично-хореографічних традицій					2		Тези; цитати; схема
	3	Педагогічний потенціал українських музично-хореографічних традицій					2	1	Тези; цитати; схема
	4	Українські хореографічні традиції як інтегрований засіб музично-рухового розвитку дошкільників				2		1	Тези; цитати; схема
2		Методика запровадження українських музично-хореографічних традицій в дошкільну освіту	17	12	6	2	4	5	Тести
	5	Педагогічні умови використання українських музично-хореографічних традицій в музично-руховій діяльності дошкільників	2	2	2				Тези; цитати
	6	Методика організації процесу сприймання дітьми творів українських хореографічних традицій	4	2	2			2	Тези; табл. репертуару; фольклорні перекази для дітей
	7	Методика засвоєння дітьми репертуару українських хореографічних традицій	8	6	2		4	2	Тези; табл. музично-рухового репертуару
	8	Вплив українських хореографічних традицій на музично-руховий і особистісний розвиток дитини	3	2		2		1	Тези;цитати
		Всього	27	20	8	4	8	7	Залік

Організаційними формами спецкурсу є аудиторні заняття (лекції, семінари, практичні) та консультації. Самостійна освітня робота, що сприяє активізації навчального процесу, пропонується студентам у вигляді складання тез, нотування цитат за власною потребою, розробки схем, таблиць тощо. Контрольно-оцінювальна поточна робота здійснюється наприкінці розділу у вигляді виконання тестів, практичних завдань. Після проходження спецкурсу складається залік, форму проведення якого визначає викладач самостійно. Кількість годин спецкурсу або розподіл їх на лекції чи практичні може частково коректуватися, відповідно вносяться зміни й до програми.

Умовами ефективної організації спецкурсу є наявність фонотеки й аудіоапаратури. Даний спецкурс переважно практичного характеру, а тому потребує не лише викладача, але й акомпаніатора. Практичні заняття бажано проводити в аудиторії, вільній для колективних рухів. Музичні твори, дитячий музично-руховий репертуар українських музично-хореографічних традицій добираються зі списку рекомендованої літератури (подається в програмі), діючих програм виховання й навчання дітей дошкільного віку, нових надходжень, а також власного досвіду викладача.

Розгляд проблеми забезпечення професійної спрямованості освіти майбутнього вихователя через запровадження спецкурсів на основі запропонованих програм дає підстави для таких висновків.

Програма „Українські музично-хореографічні традиції в дошкільній освіті” може скласти основу для вивчення студентами спецкурсу за вибором (варіативна частина циклу дисциплін), необхідність яких установлює навчальний заклад задля розвитку студентів, набуття майбутніми педагогами професійно спрямованої компетентності.

Важливою вимогою щодо конкретизації навчальним закладом таких дисциплін, розробки або вибору їх з уже існуючих вважається актуальність і наукова обґрунтованість курсу, його відповідність сучасним освітнім орієнтирам загалом, запитам дошкільної практики, потребам вищої школи і студентів зокрема, спрямованість на формування професійної індивідуальності майбутнього педагога в умовах варіативності змісту освіти.

Позитивом програми є те, що вона сприяє узагальненню, поглибленню й розширенню науково-теоретичних основ дисципліни “Теорія та методика музичного виховання дітей дошкільного віку” та конкретизації її методичних положень через практичну діяльність, уможливлює інтегроване вирішення педагогом завдань навчальної дисципліни й професійно спрямованої практичної підготовки студентів.

Визначення змістовності основних складових програми відповідає сучасним вимогам до навчальних дисциплін загалом, а отже, може слугувати успішному запровадженню її до практики вищої школи.

Реалізація змісту програми спецкурсу може стати значним фактором формування індивідуальної творчості, професійної майстерності педагогів-вихователів, педагогів-хореографів, оскільки не лише приверне увагу студентів до актуальних проблем дитинства, але й навчить їх реально вирішувати ці проблеми.

Перспективи подальших розвідок з проблеми розвитку творчості майбутніх педагогів убачаємо в розробці й інших спецкурсів, які дали б можливість створити студентам більш сприятливі умови для власного вибору в процесі здобуття вищої освіти. Це можуть бути такі спецкурси: „Реалізація особистісно орієнтованого підходу в музичному вихованні дошкільників”, „Дослідники дитинства”, “Музично-дидактичні ігри як засіб сенсорного розвитку дітей”, “Співи й пісенна творчість дошкільників”, „Особливості музичного виховання дітей раннього віку” та інші.

ЛІТЕРАТУРА

1. Дичківська І.М. Основи педагогічної інноватики: Навч. посіб. – Рівне: Зелент, 2001. – 222 с.

2. Поніманська Т.І. Підготовка педагогічних кадрів для системи дошкільної освіти // Поніманська Т.І. Дошкільна педагогіка: Навч. посіб. для студентів ВНЗ. – К.: Академвидав, 2004. – С. 129-136.

3. Програма спеціального курсу „Духовний потенціал музичного мистецтва” // Олексюк О.М., Ткач М.М. Педагогіка духовного потенціалу особистості: сфера музичного мистецтва: Навч. посіб. – К.: Знання України, 2004. – С. 232-248.

4. Програми вищих педагогічних навчальних закладів: Для студ. спец-сті 6.01.01.01 „Дошкільне виховання” осв.-кваліфік. рівня підготовки „Бакалавр”. – Ч. ІІ. – 2-ге вид., переробл. і доповн. / Укладачі: О.Л.Богініч, Г.В.Бєлєнька, Г.В.Сухорукова та ін. – Біла Церква: РІА „БЛІЦ”, 2005. – 215 с.

5. Сухарніков Ю. Вища школа України в контексті Болонського процесу // Освіта. Технікуми. Коледжі. – 2004. – №1 (7). – С. 12-20.

6. Фіцула М.М. Самостійна робота студента // Фіцула М.М. Вступ до педагогічної професії: Навч. посіб. для студ. вищих пед. закладів освіти. – 2-ге вид. – Тернопіль: Навч. книга – Богдан, 2003. – С. 92-102.

7. Шевчук А.С. Українські музично-хореографічні традиції як засіб музично-рухового розвитку старших дошкільників. – Ф.: Поліфаст, 2005. – 332 с.

by melechko — last modified 2006-10-23 12:05