Document Actions
АРХІТЕКТУРНЕ КРАЄЗНАВСТВО ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ МОРАЛЬНО-ЕСТЕТИЧНИХ ТА ЦІННІСНИХ ОРІЄНТАЦІЙ МОЛОДІ
Ю.Ю.Бєлова,
кандидат педагогічних наук,
доцент
(Бердянський державний
педагогічний університет)
АРХІТЕКТУРНЕ КРАЄЗНАВСТВО ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ МОРАЛЬНО-ЕСТЕТИЧНИХ ТА ЦІННІСНИХ ОРІЄНТАЦІЙ МОЛОДІ
Сьогодні особливо гостро відчувається необхідність в оновленні та вдосконаленні процесу формування морально-етичних орієнтацій молоді. В українському суспільстві існує думка про те, що у свідомості підростаючого покоління спостерігається деформація в розумінні таких цінностей, як рідний дім, сім’я, відповідальність, борг, родина, Батьківщина тощо.
Центральними ідеями концепції дослідження процесу цілеспрямованого формування морально-етичних орієнтацій є те, що:
– основними об’єктами цього процесу є особистісні якості, загальні нахили, здібності, інтереси та цінності людини;
– кожна особистість необмежена у своєму фізичному, інтелектуальному, соціальному та духовному розвитку;
– студенти й викладачі є самобутніми особистостями, які перебувають у процесі постійного розвитку та саморозвитку;
– результатом прогресивного цілеспрямованого формування цінностей особистості є її особистісна самоактуалізація й життєва самореалізація в діяльності.
З вищесказаного виходить, що реалізація цих ідей викликає необхідність перегляду, переоцінки всіх компонентів педагогічного процесу в світлі їх людинотворчої функції.
Велику роль у системі формування морально-етичних орієнтацій молоді відіграє мистецтво: поезія, музика, живопис, архітектура, скульптура тощо. Кожний з видів мистецтва має свої специфічні виразні засоби, по-різному впливає на засвоєння молоддю різноманітних цінностей свого повсякденного буття. Залучення підростаючого покоління до культурного надбання людства є одним із найважливіших завдань практичної педагогіки, тому що саме культура виступає тією ланкою, яка зв’язує покоління.
Концептуальний аналіз праць вітчизняних учених (В.Буркова, І.Барвінок, Т.Бутківської, В.Вернадського, А.Гуревича, І.Зязюна, Д.Леонтьєва, А.Нарсук, І.Невлєвої, О.Сорокіна, І.Фролова, Ю.Школенка) щодо цього питання дав змогу визначити духовну культуру як процес гуманізації природи та суспільства, самої людини, її ставлення до оточуючої дійсності, до людей і самої себе, результатом чого є те, що духовна культура виступає визначником загальнолюдського ціннісного змісту соціуму.
Серед великої кількості видів мистецтва важливу роль відіграє архітектура, бо тільки вона, за висловом великого українського письменника М.Гоголя, «говорить тоді, коли мовчать вже й пісні, й билини, та коли вже нічого не нагадує про загиблий народ». Архітектурні творіння називають «кам’яною симфонією», «музикою в камені». Основою ж сприйняття витворів, на думку К.Ушинського, виступають наші почуття. Саме внутрішні пориви душі формують певне ставлення до прекрасного.
Особливості віку, що припадає на студентський період, а саме – здатність до самоаналізу, розвинені розумові процеси, акцент на особистісно-ціннісні відношення, дозволяють зорієнтувати людину на такі реалії оточуючого світу, як цінність архітектурних споруд, що збереглися з часом, цінність світу та навколишнього середовища, цінність громадської позиції при оцінюванні її краси, майстерності рук та глибини мислення їх творців. У цьому аспекті архітектурне краєзнавство має можливість відкрити життя та духовно-моральні цінності певної історичної епохи через знайомство з різними архітектурними стилями, співвідношення краси кам’яних творінь рідного краю зі світовими шедеврами. Все це допоможе побачити та відчути душу своєї Батьківщини, наміри та прагнення свого народу.
Важливим моментом у цьому процесі виступає створення такої ситуації, в якій виникають умови для розуміння особистістю самобутності, неповторності кожного архітектурного елемента та композиції в цілому, гармонійного існування природи та «музики в камені». При цьому психолого-педагогічна умова полягає у створенні атмосфери доброго ставлення студента до себе як до представника свого народу, в толерантному ставленні до оточуючого людського середовища, в якому є представники інших національностей, в об’єктивній оцінці результатів власної творчості та творіння інших людей.
Одним із важливих акцентів у змісті роботи зі студентською молоддю є осмислення нею багатогранного прояву епосу українського села. Як стверджує О.Репринцев, «епос включає в себе не тільки духовну атмосферу, не тільки неписані норми людського життя, не тільки соціально погоджені норми взаємовідносин та взаємодій людини, але й певні стереотипи архітектурного рішення людського життя, господарських забудівель, культурних , культових та виробничих споруд. На жаль, естетичні та утилітарні якості забудівель у сучасній архітектурі збігаються дуже рідко, а тому не ототожнюють собою реальної гармонії й не створюють передумов для виникнення почуття естетичного задоволення, насолоди красою» [4, с. 66].
Соціальні екологи під час проведення низки унікальних досліджень прийшли до цікавого висновку: сучасна міська архітектура, яка позбавлена естетичної виразності, веде до накопичення в психіці людини психологічної втоми, агресії та роздратованості. Все це є наслідком впливу на зорове сприйняття людиною ритму, кольорової гами, пластичного рішення архітектурних споруд. Для ілюстрації цього наукового факту досить пригадати, як однотипно, естетично невиразно виглядають житлові будинки сучасних мікрорайонів у містах. Психіка людини попадає під тиск впливу оточуючих її будинків – «монстрів». Набагато вигідніше та привабливіше виглядають провінційні, сільські архітектурні рішення та ландшафти [1]. Саме у сільському дворі скупчено велику кількість предметів народної культури та мистецтва, які в цілому віддзеркалюють традиції народу, що в свою чергу відображає наступність соціального досвіду народу.
Феномен традиції інтегрує звичаї, обряди, ритуали, свята, трудові та естетичні цінності, смаки, ідеали, певні моральні норми, правила поведінки, елементи духовної та матеріальної спадщини. Отже, цінність традицій полягає в тому, що вони забезпечують примноження кращих психічних якостей українського народу, його емоційних та інтелектуальних особливостей, всього менталітету нації. Усі традиції українського народу, в тому числі й архітектурні, мають народознавчий, національно-культурний та високоморальний характер. Вони є моральними детермінантами навчально-виховної діяльності всіх типів сучасних навчальних закладів [3].
Під вихованням на національно-культурних традиціях розуміємо процес відтворення в наступних поколіннях тих кращих якостей та рис, що були вироблені й перевірені українським народом упродовж всього періоду його існування. Їх педагогічна сутність полягає в спрямуванні молоді на формування морально-етичних та ціннісних орієнтацій.
У реальному досвіді, який склався в Бердянському державному педагогічному університеті на індустріально-педагогічному факультеті, який готує фахівців з трудового навчання, вищенаведені положення реалізуються за допомогою різноманітних засобів у декількох напрямках. Перш за все, до навчального плану введено курс під назвою «Національне виховання при макетуванні українського житла та оформленні його інтер’єру», метою якого є ознайомити студентів з особливостями забудівель українського села, зведенням хати, її конструктивними особливостями, розміщенням меблів, їх призначенням та художнім оформленням, завдяки чому досягається поставлена мета – формування в молоді етично-моральних та ціннісних орієнтацій. Курс передбачає вивчення регіональних особливостей зведення житла та оформлення його інтер’єрів етнічними групами українців. Також вивчаються трудові обряди та свята, пов’язані з житлом, від його зведення до заселення господарів.
По-друге, завдяки проведенню екскурсій, демонстрації та обговоренню мистецтвознавчих фільмів студенти дізнаються про безліч архітектурних пам’яток, знайомляться з різними архітектурними стилями. Екскурсії дозволяють побачити гармонійне поєднання архітектурних забудівель з природою.
По-третє, вищезазначений курс передбачає виготовлення студентами макету української народної хати певного історико-культурного регіону країни. Це дозволяє формувати активну громадську позицію через вивчення студентською молоддю побуту свого народу в певний історичний час.
Про ефективність формування етично-моральних та ціннісних орієнтацій молоді через упровадження до навчального процесу вищезгаданого курсу свідчить наступне. Протягом п’яти років проводиться експериментально-дослідна робота з вивчення проблеми формування в майбутніх учителів трудового навчання морально-етичних та ціннісних орієнтацій засобами архітектурного краєзнавства. До експерименту залучалися студенти п’ятих курсів, усього 314 осіб. За визначеними нами рівнями (низький, середній та високий) та критеріями оцінки рівнів сформованості морально-етичних та ціннісних орієнтацій особистості (когнітивний, емоційно-ціннісний, діяльнісно-практичний та трансляційний) [2] були одержані такі дані: рівні сформованості морально-етичних та ціннісних орієнтацій студентів за результатами констатуючого експерименту складали: високий рівень – 14,4%, середній – 23,6%, низький – 62,9%.
Протягом року професійна діяльність студентів-випускників у експериментальних групах була збагачена розробленими нами компонентами змісту професійної підготовки цінностями української побутової культури та архітектурного краєзнавства. Це дало змогу одержати передбачувані нами позитивні результати, що підтвердилося даними формуючого експерименту. Так, високий і середній рівні сформованості морально-етичних та ціннісних орієнтацій майбутніх учителів трудового навчання після проведення експерименту дещо збільшилися (28% та 44,6% відповідно), а низький – зменшився (27,4%).
У цілому, результати формування морально-етичних та ціннісних орієнтацій студентів на етапах проведення експериментально-дослідної роботи наведено в таблиці 1.
Складаючи, моделюючи середовище, в якому постійно знаходиться особистість, суспільство визначає обставини її особистого буття, через що воно впливає на свідомість особистості, засвоєння нею всієї системи життєво необхідних цінностей індивіда. Провінція має в цьому плані безпосередні переваги. Її консерватизм, розмірений темп життя, менша розбещеність досягненнями цивілізації, трудова атмосфера, громадський характер буття, яке наближене до реалій земного життя, до вирішення людських проблем, роблять виховання особистості естетичним, близьким до природи людини.
Таблиця 1
|
Критерії оцінки рівнів сформованності національних цінностей особистості
|
Рівні сформованості морально-етичних та ціннісних орієнтацій
|
|||||||||||
|
Експериментальні групи
|
Контрольні групи
|
|||||||||||
|
Константу-ючий зріз
|
Формуючий
зріз
|
Констатуючий зріз
|
Формуючий
Зріз
|
|||||||||
|
Високий
|
Середній
|
Низький
|
Високий
|
Середній
|
Низький
|
Високий
|
Середній
|
Низький
|
Високий
|
Середній
|
Низький
|
|
|
Когні-тивний
|
17,4
|
28,7
|
53,9
|
34,2
|
45,1
|
20,7
|
16,8
|
28,5
|
54,7
|
17,4
|
30,9
|
51,7
|
|
Емоцій-но-цін-нісний
|
22,7
|
23,2
|
54,1
|
40,4
|
49,1
|
10,5
|
20,5
|
24,5
|
55,0
|
20,9
|
26,7
|
52,4
|
|
Діяль-нісно-прак-тичний
|
10,2
|
16,0
|
73,8
|
20,9
|
34,3
|
44,8
|
14,3
|
19,6
|
66,1
|
16,1
|
23,5
|
60,4
|
|
Транс-ляційний
|
7,6
|
26,3
|
66,1
|
16,5
|
49,7
|
33,8
|
10,1
|
30,0
|
59,9
|
11,0
|
34,3
|
54,7
|
|
Середній показ-ник
|
14,4
|
23,6
|
62,0
|
28,0
|
44,6
|
27,4
|
15,4
|
25,7
|
58,9
|
16,4
|
28,9
|
54,7
|
З цього приводу не можна не погодитись з педагогом-гуманістом В.Сухомлинським, який тільки прагнув наблизити молодь до природи, сформувати в їх свідомості образ малої батьківщини, але й намагався знайти в їх оточуючому середовищі так звані «духовні Гімалаї» – ті емоційні, естетичні та моральні цінності, які забезпечують закріплення досвіду моральної поведінки, облагородження почуттів людини, піднесення її душі.
Використання засобів архітектурного краєзнавства сприяє розвиткові творчого мислення студента, формує його морально-естетичні та ціннісні орієнтації, національну свідомість, що в цілому слугують основою активної життєвої позиції людини, громадянина України. Створення таких центрів, залучення до них молоді є одним із надійніших засобів трансляції дійсних цінностей української народної культури та формування морально-етичних та ціннісних орієнтацій особистості.
ЛІТЕРАТУРА
1. Афанасьева Н.В. Традиции архитектурного краеведения в системе средств формирования ценностных ориентаций подростков. – Курск: Курск. гос. пед. ун-т, 2000. – 264 с.
2. Бєлова Ю.Ю. Формування національних цінностей у студентів – майбутніх учителів трудового навчання в процесі художньо-трудової діяльності: Дис…канд.пед.наук: 13.00.02. – К., 2003. – 220 с.
3. Бойко А. Педагогічний потенціал національно-культурних традицій // Трудове навчання в закладах освіти. – 1999. – №10. – С. 12-15.
4. Медико-педагогические проблемы жизнедеятельности детей и взрослых / Под ред. В.А.Иванова. – Курск: Курск. гос. пед. ун-т, 1998. – 288 с.
by
melechko
—
last modified
2006-10-23 12:05