Циховська Елліна Дмитрівна,

директор Науково-дослідного інституту

слов'янознавства і компаративістики

кандидат філологічних наук, доцент 

Шановні учасники конференції! 

Рада вітати всіх Вас на Міжнародній інтернет-конференції «Українська література і загальнослов'янський контекст»!

Сподіваюся, що цей науковий захід сприятиме розвитку філологічної науки як в Україні, так і за її межами, згуртуванню зусиль науковців в дослідженні актуальних питань слов’янознавства й компаративістики.

Науково-дослідний інститут слов'янознавства і компаративістикиБердянського державного педагогічного університету є одним із співорганізаторів конференції, тому дозвольте стисло розповісти про його історію, теперішній стан і перспективи.

Відомо, що літературна компаративістика як наукова галузь склалася в другій половині XIX ст. В українському літературознавстві вона з'явилася на переломі століть. її фундаторами виступили Михайло Драгоманов, Іван Франко. Але поступальний рух цієї галузі в Україні в 30-ті роки XX ст. був загальмований. Вона була оголошена буржуазною лженаукою. Фактично на неї була накладена заборона.

Поновлення компаративістських студій в українському літературознавстві наступає в 60-ті роки XX ст. Але цей процес протікає сповільнено, з паузами й затримками. Головним чином вивчалися контактні зв'язки українських письменників з письменниками «братніх літератур» народів СРСР.

Тим часом у зарубіжній науці в середині XIX ст. спостерігався справжній бум компаративістики. Десь у 50-х рр. традиційне дослідження генетико-контактних зв'язків змінюється порівняльною типологією на різних її рівнях – тематологічному, морфологічному, генологічному. Компаративістика розвивається у зв'язках і взаємодії з іншими галузями літературознавства та культурологією, звертається до різних концептів та методологій – феноменологічних, семіотико-структуралістських, неоміфологічних, рецептивної естетики й інтертекстуальності.

У 80-ті роки XX ст. істотні зрушення спостерігаються і в радянському порівняльному літературознавстві, котрі позначаються й на українському. Але справжнє поновлення української літературної компаративістики і її рух на новому витку розпочинається після здобуття Україною незалежності.

Наведемо такий приклад. Якщо у Польщі у Варшавському університеті перша кафедра порівняльного літературознавства була відкрита ще у 1818 р., то в Києво-Могилянській академії кафедра компаративістики була відкрита у 1994 р.

Тільки в 1990 році за рішенням президії ВАК порівняльне літературознавство отримує статус наукової галузі, з якої захищаються дисертації. В Інституті літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України в 2002 р. було відкрито відділ компаративістики, який очолив член-кореспондент АН України Дмитро Сергійович Наливайко. Саме цей вчений підтримав нашу ідею створення НДІ і не помилився.

Звернемося до деяких здобутків викладачів кафедри української та зарубіжної літератури Інституту філології Бердянського державного педагогічного університету. У 2006 р. зі спеціальності «порівняльне літературознавство» в Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка буди захищені докторська і кандидатська дисертації, другий рік успішно навчається в докторантурі наша колега Ольга Харлан.

При кафедрі української та зарубіжної літератури нашого університету вже багато років працює науково-просвітницький центр польських учених, створений за підтримки польського товариства «Відродження» (очолює його наш випускник – кандидат філологічних наук Олексій Сухомлинов, нині докторант Інституту славістики у Варшаві, який багато робить для розвитку полоністики в нашому Інституті філології БДПУ).

На базі БДПУ і за підтримки ректора проф. В.Крижка проводилася Літня школа україністики для польських студентів і викладачів (керівник завідувач кафедри полоністики КНУ ім. Т.Г.Шевченка проф. Ростислав Радишевський). Натомість наші студенти щороку неодноразово мають можливість проходити мовленнєву практику в різних містах Польщі й Болгарії, бути слухачами Літніх шкіл.

Разом з Жешувським університетом (Польща), Інститутом літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України та іншими університетами видається нами з 1996 р. за дозволом ВАК України міжвузівський збірник наукових статей «Актуальні проблеми слов'янської філології». На початку 2008 року побачив світ уже його 15-й випуск. Щорічно в Інституті філології БДПУ проводяться міжнародні і всеукраїнські наукові конференції, присвячені сучасним проблемам слов'янознавства і компаративістики.

З 2002 р. у БДПУ було відкрито нові спеціальності і спеціалізації, пов'язані з вивченням слов'янських мов і літератур, зокрема, болгарської і польської. Нещодавно на базі нашої кафедри загального мовознавства і слов'янської філології було проведено Всеукраїнський семінар для викладачів болгарської мови і літератури, оскільки саме наші викладачі склали і видали програму для загальноосвітньої школи. Систематичним є проведення міжнародних студентських наукових конференцій із сучасних проблем болгарської мови. Традиційно лекції та практичні заняття для наших студентів проводять доктори наук з Польщі і Болгарії. Але, як стверджує відомий компаративіст Дмитро Наливайко, в Україні «наукова робота проводиться розрізнено, бракує центру координації». Тому й існувала необхідність створення Науково-дослідного інституту слов'янознавства і компаративістики.

Декілька слів щодо структури НДІ. У ньому працюють два відділи – слов'янознавства і компаративістики. До співпраці залучені такі провідні вчені, як-от: д.філол.н., проф. Радишевський Р.П. (заступник директора НДІ), д.філол.н., проф. Астаф’єв О.Г. (заввідділом компаративістики), д.філол.н., проф. Михед П.В. (заввідділом слов’янознавства), к.філол.н., доц. Скупейко Л.І., д.філол.н., проф.Ткаченко А.О., к.філол.н., доц. Домащенко О.В., к.філол.н., доц. Нахлік Є.К., провідними науковими співробітниками в НДІ працюють викладачі Інституту філології БДПУ: к.філол.н., доц. Новик О.П., к.філол.н. Співак І.Е., к.філол.н., доц. Філоненко С.О., к.філол.н., доц. Харлан О.Д., к.філол.н., доц. Школа В.М.  

10-12 вересня 2007 року нами проведено спільно з Інститутом літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України проведення Всеукраїнської наукової конференції «Актуальні проблеми сучасної компаративістики». У 2007 році була відкрита аспірантура зі спеціальності 10.01.05 – порівняльне літературознавство. Згідно з Розпорядженням Міністерства освіти і науки України від 10.07.2007 р. № 5/2-95 «Про показники державного замовлення на підготовку науково-педагогічних кадрів через аспірантуру» та на підставі рішення приймальної комісії про зарахування до аспірантури від 22.10.2007 р., протокол №2, до цільової аспірантури БДПУ зі спеціальності 10.01.05 – порівняльне літературознавство на бюджетну основу зараховані такі особи: Баранова Інна Олександрівна, Дуброва Оксана Володимирівна (денна форма навчання), Школа Ірина Вікторівна, Щербіна Світлана Олександрівна (заочна форма навчання). Науковим керівником їм призначено доктора філологічних наук, професора, директора Інституту філології БДПУ Зарву Вікторію Анатоліївну. Вченою радою Інституту філології за клопотанням кафедри української та зарубіжної літератури аспірантам затверджені теми дисертацій. З 2008 року відкрито постійно діючу аспірантуру зі спеціальності «порівняльне літературознавство».

Маємо на майбутнє серйозні плани, зокрема, планується написання колективної монографії, присвяченої компаративним студіям в українській, польській, російській літературах XX ст., енциклопедії літературної компаративістики, біобібліографічного словника-покажчика «Українські компаративісти», який стане першою спробою узагальнення відомостей про багатогранну картину розвитку порівняльного літературознавства в Україні. Видаватимуться монографії, проводитимуться наукові конференції.

Буде здійснюватися обмін науковою продукцією між двома інститутами, підготовка аспірантів, докторантів, отримання консультацій, користування фондами бібліотеки Інституту літератури НАН України. Ми маємо свої висококваліфіковані кадри, на які й покладаємо великі надії, а також інтелектуальну підтримку вчених Інституту літератури НАН України.

Отже, бажаю всім учасникам конференції плідної дискусії, успіхів у творчій праці, натхнення й нових відкриттів.